Іран не визнає Крим і Донбас російськими

Іран продовжує не визнавати Крим, а також Донецьку та Луганську області частиною Російської Федерації. Цей принцип залишається важливим у контексті двосторонніх відносин між Тегераном і Москвою, попри наближення підписання нової угоди.

Підписання нової угоди між Росією та Іраном

Незабаром президент Росії Володимир Путін та його іранський колега Масуд Пезешкіан планують підписати угоду про всеосячне партнерство, яка регулюватиме двосторонні відносини на найближчі двадцять років. 

Важливим моментом є той факт, що договір не міститиме визнання Криму та інших окупованих територій України частиною Росії. Про це повідомляє видання Middle East Eye.

Ключові положення угоди

Один із найважливіших пунктів угоди стосується територіальної цілісності, що особливо важливо для Ірану в контексті його суперечки з Об'єднаними Арабськими Еміратами щодо трьох островів у Перській затоці. Ці острови перебувають під контролем Тегерану з 1971 року, і питання їхньої належності залишається відкритим.

Документ охоплює 47 статей, що стосуються різних сфер співпраці, зокрема технологій та кібербезпеки, мирної ядерної енергетики, боротьби з тероризмом та організованою злочинністю, охорони навколишнього середовища та протидії відмиванню грошей. 

Також, попри спільні оборонні інтереси, деталі спільних ініціатив у військовій сфері буде узгоджено пізніше, повідомляє джерело в іранському уряді.

Заборона підтримки агресорів

Важливою умовою угоди є пункт, який забороняє обома сторонам підтримувати агресорів, а також надавати свою територію для атак на одну зі сторін. Ця умова підкреслює прагнення Ірану уникати залучення до конфліктів з іншими країнами.

Співпраця проти санкцій

Іран та Росія також домовилися спільно протистояти «незаконним екстериторіальним санкціям», включаючи вторинні санкції США. Вони планують підтримувати одне одного на міжнародних майданчиках.

 Однак, як зазначив іранський аналітик, можливі труднощі можуть виникнути, якщо Рада Безпеки ООН, де Росія є постійним членом, вирішить відновити санкції проти Ірану. 

Це може статися у разі, якщо європейські країни приймуть рішення про відновлення обмежень в рамках Спільного всеосясного плану дій (СВПД), який був підписаний у 2015 році.

Довгий шлях до угоди

Проект договору було завершено після «20–30 раундів переговорів», які тривали близько чотирьох-п'яти років, розповів один із високопоставлених чиновників Ірану. Для набуття чинності угода має бути затверджена парламентом Ірану.