
Спікер Повітряних сил ВСУ повідомив про хакерську атаку на додаток «Повітряна тривога»
Юрій Ігнат пояснив, що поширення неправдивих даних про «Орешник» та радіацію пов’язане з ймовірним втручанням у роботу мобільного додатка.

Юрій Ігнат пояснив, що поширення неправдивих даних про «Орешник» та радіацію пов’язане з ймовірним втручанням у роботу мобільного додатка.

Президент Украины раскритиковал инициативы Москвы относительно гарантий ненападения, назвав Россию агрессором и подчеркнув приоритет завершения боевых действий.

Президент України зазначив, що офіційного листа з Вашингтона ще не надходило, проте Дональд Трамп раніше не виключав можливості участі Києва у заході.

Аналіз декларацій Владислава Андронова виявив використання ним майна колишньої дружини та незавершений будинок у Плютах, а також можливу причетність до справи про приватизацію.

У Київській міській адміністрації запевнили, що цифровий сервіс та вулична мережа сигналізації столиці функціонують у штатному режимі і передаватимуть сигнали повітряної тривоги.

Російські дрони вночі 2 листопада 2026 року атакували Київську область, пошкодивши інфраструктуру та поранивши людину. У Києві через проблеми з електропостачанням тимчасово обмежували рух метро та електротранспорту.

Представництво командування Сухопутних військ підтвердило, що блогера, якого затримали співробітники ТЦК та поліція, мобілізували після проходження ВЛК.

Відмінність у ціні між переможцем та конкурентом становила лише 10 гривень. За п'ять років компанія отримала від державного підприємства замовлень на 33,7 мільйона гривень.

Історія «Укрінбанку»: юридична гра та втрата мільярдів
У 2015 році «Укрінбанк» визнали неплатоспроможним, а його ліцензію відкликано. Водночас завдяки юридичним маніпуляціям власнику банку Володимиру Клименку вдалося оскаржити це рішення, вивести банк із-під контролю Фонду гарантування вкладів (ФГВУ) та повернути контроль над його активами.
Процес, який розпочався у 2016 році, призвів до остаточного судового рішення у листопаді 2024 року, коли суд підтвердив право «Укрінкому», правонаступника «Укрінбанку», на банкрутство за загальними правилами. Це рішення фактично дозволило Клименку продовжувати розпоряджатися активами банку без втручання ФГВУ, який раніше контролював процес ліквідації.
Суть справи полягає в тому, що після визнання «Укрінбанку» неплатоспроможним ФГВУ виплатив вкладникам 1,8 мільярда гривень. Водночас акціонери банку, зокрема Клименко, почали оскаржувати рішення НБУ. Зрештою було створено нову компанію — «Укрінком», яка заявила про своє право на активи ліквідованого банку. Судові позови тривали довго, але «Укрінком» зміг заблокувати розпорядження активами, отримавши контроль над залишками майна.
Процес банкрутства «Укрінкому» проходить за загальною процедурою, що дозволяє Клименку більш гнучко розпоряджатися активами, на відміну від суворо регламентованого процесу ліквідації. Це означає, що розподіл коштів і боргів відбуватиметься за рішенням суду, а не в межах черги погашення зобов'язань, що вигідно для правонаступників.
Хоча формально «Укрінком» має активи, які можуть покрити борги, їхня реальна вартість викликає сумніви. Аудиту не проводили, а заборгованість, зокрема 1,8 мільярда гривень, виплачених ФГВУ, залишається непогашеною.
Зрештою, завдяки юридичним маневрам і тривалим судовим розглядам, Клименку вдалося вивести «Укрінбанк» із-під контролю держави, що коштувало Україні майже 5 мільярдів гривень. Попри кримінальне провадження, розпочате у 2017 році за шахрайство та виведення коштів, воно так і не призвело до засудження. Судова система України не змогла довести справу до кінця, а в результаті Клименко продовжує контролювати активи колишнього банку, попри втрату державних коштів.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!