Андрій «Локі»: як кандидат наук став командиром танкового взводу без втрат

Змінний шлях: від лабораторії до бойової машини

До початку повномасштабного вторгнення життя Андрія «Локі» складалося за типовим кар'єрним сценарієм. Чоловік мав науковий ступінь кандидата з біології, жив у Києві та обіймав високу посаду в міжнародному агрохолдингу. Однак події 2022 року кардинально змінили його траєкторію. У територіальному центрі комплектування йому навіть жартівливо пропонували піти на посаду шеф-кухаря, аргументуючи це його зростом у 195 сантиметрів. Тодішня логіка була проста: в танку такий високорослий військовослужбовець фізично не поміститься.

Проте «Локі» не лише вписався в борт бойової машини, а й зайняв пост командира танкового взводу в 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» Національної гвардії України. Його робоче середовище змінилося з білосніжних стін лабораторії на сувору реальність армії, де панують важка броня, мазут і кіптява. Замість гнучкого бізнес-середовища, де рішення обговорюються, його оточила жорстка військова дисципліна.

Головна гордість — відсутність втрат

Найголовнішим предметом гордості для командира є те, що за весь час жорстких боїв його взвод працює повністю без втрат. Саме цей факт Андрій вважає найважливішим досягненням.

«Це важка техніка, а отже – важка щоденна праця. Тут усе вагоме: від снарядів до елементів конструкції. Грязь, мазут, копоть – це наші реалії. Але головне – це наш колектив, як на підводному човні», – зазначає «Локі».

Прагматичний погляд на війну

Учасник бойових дій не романтизує війну та дотримується чіткої, прагматичної позиції щодо своєї присутності на передовій.

«Моя головна мотивація – повне розуміння, що ворога треба зупинити тут і зараз. Або це зробимо ми, або передамо цю війну дітям й онукам. Відкату не буде – їх треба зупиняти», – наголошує Андрій.