Апеляційна палата ВАС підтвердила 4,5 роки позбавлення волі для адвоката Панасенка

Суд залишив без змін рішення щодо засудженого адвоката

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила скаргу та підтвердила чинність вироку, винесеного адвокату Олексію Панасенку. Правову силу набуло рішення про його провину за частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України. Звинувачення стосувалося підбурювання до обіцянки неправомірної вигоди службовій особі, що посідає відповідальне становище.

Суддя призначив йому покарання у вигляді 4,5 року позбавлення волі. Крім того, Панасенку заборонено займатися адвокатською практикою протягом трьох років.

Деталі кримінального провадження

Згідно з встановленими обставинами, адвокат спонукав громадянку, щодо якої тривало кримінальне провадження, пообіцяти прокурору Офісу генерального прокурора суму в 5 тисяч доларів США. За версією обвинувачення, ці гроші мали стати винагородою за дії прокурора у справі, зокрема за його звернення до суду з клопотанням про звільнення жінки від кримінальної відповідальності.

Судові матеріали свідчать, що Панасенко наполягав на укладенні з клієнткою договору, за яким передача коштів мала бути оформлена як оплата його юридичних послуг. Ініціаторами розслідування стали саме НАБУ та САП, які розпочали провадження за заявою зазначеної громадянки.

Процесуальні аспекти та значення прецеденту

Під час засідання суд ухвалив рішення взяти Панасенка під варту. Обраний строк покарання виявився близьким до нижньої межі санкції статті, проте передбачає реальне відбування терміну та заборону на адвокатську діяльність. Час, проведений під вартою з 19 січня, буде зарахований до загального строку покарання.

Ця справа має важливе значення для адвокатської спільноти, оскільки суд кваліфікував договір про надання правничої допомоги як інструмент приховування фактичної передачі неправомірної вигоди. Правова позиція полягає в тому, що розмежування між законним гонораром та прикриттям хабаря визначається не формою документів, а наявністю доказів домовленості про передачу коштів конкретній службовій особі. У подібних ситуаціях ключовим для захисту є підтвердження обсягу та реальності виконаних або передбачених договором юридичних послуг.