Bloomberg: Збої Starlink в Україні виявили приховану технологічну залежність Європи від США

Технічні несправності в роботі супутникового сервісу Starlink в Україні знову актуалізували дискусію щодо необхідності розвивати власні супутникові системи, щоб європейські країни могли самостійно забезпечувати критично важливі комунікації та оборонні потреби. Як зазначає Bloomberg, ця ситуація наочно виявила глибоку залежність континенту від американських технологічних розробок.

Вплив на військові операції та відсутність швидких рішень

Проблеми виникли саме з доступом до військової версії супутникового зв'язку — Starshield. Ці перебої негативно позначилися на функціонуванні українських безпілотних апаратів, зокрема тих, що призначені для нанесення ударів або перехоплення повітряних цілей.

Ключова проблема полягає в тому, що наразі в Європі немає готової заміни, яку військові могли б оперативно впровадити на лінії фронту замість Starlink. Залежність не обмежується лише інтернетом: європейські держави також покладаються на американські системи космічного спостереження, які використовуються для виявлення запусків ракет та надання попереджень про загрози. На сьогоднішній день в ЄС відсутній аналог американської системи інфрачервоного виявлення ракетних пусків.

Стратегічні ризики та політичний контекст

Така ситуація створює серйозні стратегічні ризики, оскільки доступ до критично важливих технологій значною мірою визначається рішеннями Вашингтона та приватних американських компаній. На тлі наявних розбіжностей між адміністрацією США та європейськими партнерами питання досягнення технологічної незалежності набуває особливої гостроти.

Європейські альтернативи: IRIS² та OneWeb

Європейський Союз активно працює над власною супутниковою системою IRIS². Цей проєкт має забезпечити захищений зв'язок для державних установ, військових структур та критичної інфраструктури, зменшивши при цьому залежність від іноземних постачальників.

У січні 2026 року ЄС розпочав обмежене надання захищених супутникових послуг для державних і військових потреб в межах ініціатив IRIS² та GOVSATCOM. Проте повноцінне розгортання системи IRIS² вимагає ще кількох років: запланований початок надання окремих послуг припадає на 2029 рік.

Іншим варіантом виступає мережа OneWeb, якою керує європейський оператор Eutelsat. Однак її можливості поки що поступаються Starlink. Обмежені характеристики обладнання, пропускна здатність та вартість терміналів ускладнюють використання цієї мережі безпосередньо в бойових умовах. Крім того, технічно неможливо просто підключити обладнання Starlink до мережі OneWeb — для переходу необхідне інше кінцеве обладнання.

Національні програми та визнання залежності

Окрім спільних проєктів, окремі країни Європи розвивають національні військові космічні програми. Наприклад, Німеччина працює над створенням власного угруповання військових супутників.

Попри ці зусилля, Європа наразі не здатна повністю замінити американські технології. Мережа Starlink має значно більший масштаб та розвиненішу інфраструктуру, а перехід на альтернативні системи потребує значних фінансових витрат, часу та переоснащення технічної бази.

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс визнав, що Європа значною мірою залежить від американських космічних можливостей. За його словами, відповіддю на це має стати розвиток власних технологій та посилення співпраці між європейськими країнами.

Таким чином, інцидент зі Starlink став ще одним аргументом на користь прагнення до технологічної самостійності. Водночас у найближчі роки європейські держави, ймовірно, продовжать покладатися на американські системи зв'язку та раннього попередження, паралельно будуючи власні альтернативи.