Бронювання в "Дія.City": скандал навколо казино, зв'язків із РФ та позиція Мінцифри

Пільги, бронювання та сумнівні кейси

Міністерство цифрової трансформації під керівництвом Михайла Федорова запровадило спеціальний правовий режим "Дія.City". Ця ініціатива передбачає пільгове оподаткування для технологічних компаній. Для резидентів, що відповідають додатковим критеріям, статус може стати основою для визнання підприємства критично важливим та отримання бронювання для працівників від мобілізації. Проте наявність резидентства не гарантує автоматичного права на таку відстрочку.

Журналістське розслідування показало, що механізм бронювання використовували компанії, пов’язані з онлайн- та соціальними казино, а також бізнеси, у структурах яких виявлено російський слід. Загалом у досліджених підприємствах було заброньовано майже 150 працівників. Періоди дії дозволів відрізняються, частина з них вже закінчилася.

Скандал навколо "Фавбет Тек" та повторні бронювання

Один із резонансних випадків стосується ТОВ "Фавбет Тек" (пізніше перейменоване на "Хайлоад Солюшнз"). Компанія розробляє ПЗ для Favbet і стала резидентом "Дія.City" у березні 2022 року. У квітні 2024 року вона забронювала 15 працівників. Інформацію про це оприлюднив народний депутат Олександр Федієнко, поширивши наказ Міністерства економіки.

Рішення викликало обурення суспільства. У Favbet тоді зазначали, що компанія є частиною "українського кібервійська", а міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснював необхідність збереження висококваліфікованих IT-фахівців. Тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила про скасування наказу, щоб уникнути подальшого розколу.

Однак, згідно з даними розслідування, після скандалу компанія знову отримала бронювання. З липня 2024-го по серпень 2025 року відстрочку отримали ще 20 співробітників "Фавбет Тек". Це ставить під сумнів критерії оцінки критичності такого бізнесу.

Інші компанії зі сфери гемблінгу

У переліку фігурують також ТОВ "Біллтех геймз" та ТОВ "Комп’ютерний сервіс". "Біллтех геймз" стала резидентом у жовтні 2023 року, а з липня 2024-го по серпень 2025-го забронювала десять працівників. Власником компанії називають Андрія Рутковського, колишнього патрульного поліції Вінницької області. На дзвінки журналістів він не відповідав. Після публікації компанія наголосила, що її ліцензія стосується постачання ПЗ, а не безпосереднього проведення азартних ігор.

Водночас у рішеннях регулятора діяльність компанії описувалася як надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор. ТОВ "Комп’ютерний сервіс", резидент з липня 2023 року, забронювало семерох працівників у період з серпня 2024-го по серпень 2025-го. Представники компанії підтвердили, що заброньовані співробітники продовжують працювати.

Ще дві компанії, "Продакт Меднес Юкрейн" та "Плейтика Україна", працюють у сегменті соціальних казино (ігри з віртуальними монетами). Разом вони забронювали 21 працівника з січня 2024-го по серпень 2025-го. Таким чином, лише в п’яти компаніях, пов’язаних із гральним сектором, зафіксовано 58 заброньованих працівників.

У проєктному офісі "Дія.City" пояснюють, що оператори азартних ігор не можуть бути резидентами, але розробка ПЗ для них є іншим видом діяльності. "Це послуги, які полягають у розробці програмного забезпечення, яке використовується в азартних іграх", – зазначив Legal Lead проєктного офісу Олексій Добронравов.

Російські корпоративні зв'язки

Улітку 2022 року Михайло Федоров заявляв, що компанії з російським бізнесом не можуть бути резидентами. Проте навесні 2024 року NGL.media опублікувало список із 24 компаній-резиденток, які, за їхніми даними, заробляли в РФ або Білорусі. У Мінцифри тоді визнали прогалини в законодавстві, які не покривали випадки, коли власники були громадянами РФ, але проживали за кордоном. Наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила зміни, які розширили заборони на компанії, прямо чи опосередковано пов’язані з Росією.

Один із прикладів – "Джи Файв Холдинг Укр", резидент з серпня 2022 року, пов’язаний зі шведською G5 Entertainment. У фінансовому звіті G5 за 2024 рік згадувалися російські акціонери та компанії. "Джи Файв Холдинг Укр" у 2024 році забронювала 67 працівників. Представниця компанії Оксана Замула заперечила зв'язки з РФ та зазначила, що не відповідає за акціонерів материнської компанії.

Інший випадок – "Мірантіс Україна", резидент з початку 2024 року, що надає хмарні послуги. Американська Mirantis Inc. пов’язана з російською "Мирантис АЙТИ", яка продовжувала бути зареєстрованою в РФ. Українська компанія забронювала 20 працівників з липня 2024-го по серпень 2025-го. Представник компанії повідомив, що російська юрособа фактично припинила діяльність після 2022 року, але не може бути ліквідована через законодавчі обмеження РФ.

Також згадують ТОВ "Лабораторія Інформаційних Систем", яка забронювала трьох працівників. Журналісти виявили зв'язок з російською юрособою та громадянином РФ. У "Дія.City" пояснюють, що частка була передана французькій компанії, але зміни не відображені в українському реєстрі. Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк наголошує на важливості встановлення фактичного контролю над бізнесом.

Кейс Cosmolot та контроль пільг

Видання "Антикор" повідомляло про Сергія Токарєва, пов’язаного з брендом Cosmolot, та про компанію з його бізнесового оточення, яка, за твердженням видання, є резидентом "Дія.City". Публікація порушує питання щодо його можливих зв'язків із РФ та поїздок до окупованого Криму. Ці твердження потребують окремої перевірки, але факт згадки в медіа не є доказом порушення закону.

Паралельно з дискусією про бронювання у 2024 році загострилася проблема лудоманії. Військовий і активіст Павло Петриченко зібрав 25 тисяч підписів під петицією про обмеження доступу військових до онлайн-казино. Президент Володимир Зеленський доручив підготувати пропозиції, згодом влада оголосила про обмеження роботи онлайн-казино.

Резидентство "Дія.City" саме по собі не є порушенням. Але сукупність випадків ставить питання до прозорості перевірок та ефективності механізмів контролю за корпоративними зв'язками та фактичною діяльністю компаній, які користуються державними пільгами.