Експерт: Київ втратив шанс краще підготуватися до енергетичної кризи через брак генерації

Столична енергетична система перебуває у вразливому стані: понад 95% електроенергії, яку споживає Київ, постачається з інших регіонів. Власних потужностей у місті недостатньо навіть для підтримки роботи критичної інфраструктури. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, стверджує, що столиця не підготувалася до можливого відокремлення від об’єднаної енергосистеми України.

Експерт попереджає, що через продовження російських ударів по інфраструктурі ситуація з опаленням та електропостачанням у зимовий період може суттєво погіршитися. Попри заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я, ворог продовжує атакувати українські енергооб’єкти. Це призводить до впровадження графіків відключень та необхідності аварійного знеструмлення в окремих регіонах.

Проблеми з передачею електроенергії

Омельченко пояснює, що навіть відновлення генеруючих потужностей не гарантує стабільної роботи мереж, якщо пошкоджені лінії електропередач. За його словами, перед зимовим сезоном вдалося відновити до 5 ГВт потужностей, проте доставити цю енергію до споживачів неможливо через обстріли високовольтних ліній компанії «Укренерго» та підстанцій операторів системи розподілу.

«У нас відновлені значні потужності в період підготовки до зимового сезону – до 5 ГВт. Але цю потужність не можна передати, оскільки обстрілюються високовольтні лінії системи передачі компанії "Укренерго", а також підстанції операторів системи розподілу», – зазначив експерт.

Шкоди накопичується поступово. Ремонтні бригади стикаються з труднощами через повторні повітряні тривоги, а швидкість відновлення залежить від характеру руйнувань та наявності необхідного обладнання. Тому навіть тимчасове припинення атак не забезпечить миттєвого повернення до стабільного постачання електроенергії. Прогнозувати тривалість відключень без урахування інтенсивності майбутніх ударів та ефективності роботи протиповітряної оборони неможливо.

Залежність столиці від зовнішніх джерел

Ключовою загрозою для Києва є дефіцит власних генеруючих потужностей. Трипільська ТЕС, яка забезпечувала енергопостачання Київського регіону, зазнала пошкоджень внаслідок російських атак. Також вийшли з ладу столичні ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які, за оцінкою фахівця, фактично не виробляють електроенергію.

Розвиток розподіленої генерації в столиці відбувається надто повільно. Омельченко посилається на дані, озвучені заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим, згідно з якими наявні потужності становлять лише 65 МВт. Водночас зимова потреба столиці в електроенергії може сягати 2–2,3 ГВт. Таким чином, власна генерація закриває лише невеликий відсоток запитів, а решта покладається на зовнішні поставки.

«Цей енергоострів на сьогодні не здатний існувати як окрема енергетична одиниця, тому що цим питанням займалися вкрай слабко», – констатував Омельченко.

Експерт вважає, що за час повномасштабної війни Київський регіон міг би додатково отримати 500–600 МВт розподіленої генерації. Це суттєво змінило б баланс у разі пошкодження основних магістральних ліній. Водночас реальні можливості росії ізольовано залишити столицю без зовнішнього електропостачання залежать і від військового фактора, зокрема від здатності ППО перехоплювати ракети та дрони.

Недоліки в забезпеченні критичної інфраструктури

Омельченко висловив окремі претензії до підготовки Києва в частині резервного живлення критичних об’єктів. Під час перебоїв з електроенергією в Києві фіксувалися збої у водопостачанні та зупинки електротранспорту.

«Можемо сказати, що київська влада провалила живлення критичної інфраструктури. Тому що зі зникненням передачі електричної енергії у нас і зникала вода, і зупинявся електротранспорт. Це означає, що не зробили навіть мінімум – а це їхнє зобов'язання», – заявив експерт.

Омельченко звернув увагу на тривалість реалізації проектів з встановлення резервного обладнання. Згідно з тендерною документацією в системі Prozorro, постачання та монтаж обладнання мають завершитися лише наприкінці березня 2027 року.

Водночас фахівець розмежував відповідальність: питання резервного живлення критичної інфраструктури лежить у площині міської влади, тоді як створення потужностей розподіленої генерації залежить також від рішень центральних органів. Прогнозувати систематичні обмеження водопостачання взимку він відмовився, зазначивши, що для цього потрібно знати обсяги створених резервів.

Ризики для теплопостачання

Оцінити безпеку окремих районів Києва загалом неможливо, проте існують відмінності в системах опалення. Найбільші ризики щодо забезпечення теплом, на його думку, можуть виникнути в районах, які залежать від великих ТЕЦ, зокрема ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5. У районах, де тепло постачають невеликі котелні, ситуація може бути стабільнішою. Проте експерт застерігає, що при продовженні атак під загрозою можуть опинитися й такі об’єкти.

Визначити точну тривалість відключень світла взимку Омельченко не взявся. Головним фактором залишається спроможність захистити енергоінфраструктуру.

«Якщо не закрити небо від ворога – тоді ситуація буде дуже поганою», – наголосив він.

Якщо взимку Київ залишатиметься без електроенергії до 20 годин на добу за температури до -10°C, можливі масштабні перебої з водою та замерзання внутрішньобудинкових систем. У найгіршому сценарії це може призвести до комунального колапсу в багатоповерхівках. Київводоканал намагатиметься зберегти водовідведення, оскільки тривала зупинка каналізації загрожує санітарно-епідеміологічними наслідками.