
НАБУ та САП виявили докази зв'язку фігурантів «Карфагену» з гральним бізнесом
Слідство зафіксувало розмови, де підозрювані обговорюють можливе залучення до «кришування» онлайн-казино та шахрайських кол-центрів.

Слідство зафіксувало розмови, де підозрювані обговорюють можливе залучення до «кришування» онлайн-казино та шахрайських кол-центрів.

Аналітика Інституту вивчення війни свідчить про тотальний провал російської стратегії масованого тиску. Україна використовує технологічну перевагу, щоб знецінити чисельну перевагу агресора та знизити темпи його просування до мінімуму.

Національний банк зафіксував подальше ослаблення національної валюти, що вплине на ціни імпортних товарів та бізнес-витрати.

Черкаська ОДА передала проєкт реконструкції ліцею консорціуму, створеному лише в січні 2026 року. Аналітики вказують на можливе завищення вартості будматеріалів на 2,84 млн грн.

Прикордонники Подільського загону виявили двох мешканців Одещини призовного віку, які намагалися хитрістю перетнути придністровську ділянку кордону в костюмах «кікімора».

Через критично низький рівень води в річці Ізмаїльський порт обмежив перевезення зерна, а керівництво веде переговори з Румунією щодо покращення логістики.

Попри інформаційний тиск на керівництво, Київський національний університет будівництва та архітектури збільшив студентський контингент, увійшов до світових рейтингів та запустив масштабні програми підтримки захисників.

Записи САП свідчать, що Сергій Кропива координував поїздки, візи та ремонт житла для Руслана Кравченка, який, за даними НАБУ, сприяв злочинній схемі на суму понад 1 млрд грн.

Влада розробляє оновлений механізм взаємодії між бізнесом та армією, спрямований на забезпечення стабільного поповнення лав Збройних сил та можливість ротації особового складу. Прем'єр-міністр Сергій Корецький 26 жовтня підкреслив, що до 1 грудня 2026 року уряду та представникам ділового спільноти необхідно сформувати чітку модель цих процесів.
Ключовим елементом запропонованої ініціативи стає прив'язка права на повне (100%) бронювання працівників підприємства до його готовності регулярно направляти частину штату на військову службу на добровільних засадах.
Ініціативу представлено під час Київського міжнародного економічного форуму. Раніше, 23 жовтня, Кабінет Міністрів України оприлюднив базові принципи перегляду системи бронювання.
За словами керівника уряду, мета змін полягає у створенні прогнозованої системи поповнення армії, що дозволить уникнути потреби шукати військовозобов'язаних на вулицях. Компанії зможуть зберігати ключових фахівців, якщо погодяться на добровільне залучення своїх працівників до служби.
Важливою умовою є прозорість процесу: працівник має заздалегідь отримувати інформацію про місце служби та її тривалість. За ним планують зберігати робоче місце та рівень заробітної плати. Деталі такого підходу мають узгодити Міністерство оборони, Міністерство економіки та бізнес-спільнота.
Водночас Корецький зазначив, що наразі це ідеалізована модель, яка потребує детального опрацювання, тому конкретні нормативні положення ще не затверджені.
Окремий блок змін стосується чинних правил бронювання для критично важливих об'єктів. Уряд планує відокремити визначення критичності компанії від її фінансових показників, таких як рівень зарплат і відсутність податкових боргів.
Пріоритетними залишаються сектори оборонно-промислового комплексу, енергетики, телекомунікацій, логістики та житлово-комунального господарства. При цьому безумовне повне бронювання для деяких категорій підприємств планують обмежити, знизивши максимальну квоту до 95%.
Прем'єр-міністр запевнив, що понад 90–95% працівників енергетичного та оборонного секторів зможуть зберегти бронювання. Якщо для безперебійної роботи підприємству потрібен вищий рівень захисту, воно зможе звернутися до спеціального координаційного органу з обґрунтуванням своєї потреби.
Також заплановано перегляд галузевих та регіональних критеріїв визначення критичності і посилення контролю за можливими зловживаннями.
Ще одним напрямом роботи стане перегляд відповідальності за ухилення від військової служби. Корецький повідомив, що відповідні пропозиції перебувають на порядку денному Міністерства оборони, однак конкретні санкції поки не оприлюднені.
Зміни в бронюванні мають враховувати потреби військовослужбовців, які тривалий час перебувають на передовій, і допомогти створити умови для їхньої ротації. Уряд наголошує, що йдеться про впорядкування наявних механізмів, а не про негайне посилення мобілізаційних заходів.
Окремо Корецький звернув увагу на можливе збільшення чисельності російської армії. За його оцінкою, російська сторона може мобілізувати додатково від 300 до 500 тисяч осіб. Прем'єр застеріг, що Україні необхідно враховувати такий сценарій при плануванні оборонних потреб, щоб уникнути прийняття непопулярних рішень в оперативному порядку. Водночас ці цифри є прогнозом, а не підтвердженням уже ухваленого рішення російською владою.
Консультації з бізнесом триватимуть, і новий механізм має бути представлений до 1 грудня. Наразі запропонована модель не є чинним порядком мобілізації і потребує нормативного оформлення.
Нагадаємо, Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкти про продовження воєнного стану та загальної мобілізації до 29 січня 2027 року; нині ці обмеження діють до 31 жовтня 2026 року.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!