Матерщина може тимчасово збільшувати силу стиску та активувати мотиваційні центри мозку

Матерщина як інструмент фізичного прискорення

Нові наукові дані свідчать про те, що використання нецензурної лексики може тимчасово підвищувати фізичну силу та активувати мотиваційні системи мозку. Проте, на відміну від попередніх припущень, дослідження не виявило зниження нейронної реакції на помилки. Результати опубліковано в журналі Quarterly Journal of Experimental Psychology. Робота підтвердила раніше відомі факти про те, що лайка покращує фізичну продуктивність та емоційну залученість, а також показала зростання активності в так званій системі поведінкового наближення (behavioral approach system). Однак очікуваного зменшення сигналу, відомого як негативність, пов'язана з помилками (error-related negativity, ERN), не відбулося.

Гіпотеза тимчасової дезінгібіції

Нецензурні слова часто несуть потужний емоційний заряд. Раніше вчені зазначали, що лайка може знеболювати та покращувати фізичні показники. Можливе пояснення полягає в тому, що матюкання тимчасово ослабляє поведінкові обмеження, дозволяючи людині зосередитися на дії, а не на самоконтролі. Цей стан, який називають «становою дезінгібіцією» (state disinhibition), може підвищувати емоційну збудливість і звільняти енергію для виконання поточного завдання.

Хоча попередні дослідження вказували на зростання сили завдяки активації частин нервової системи, пов'язаних з емоціями та мотивацією, точні мозкові механізми залишалися невідомими. Особливу увагу дослідники приділили тому, чи впливає лайка на здатність мозку моніторити помилки, що зазвичай відображається сигналом ERN.

Методика експерименту

ERN — це викид електричної активності в мозку, що виникає одразу після помилки. Вважається, що він відображає внутрішню систему моніторингу та стає більшим, коли людина більш зосереджена на точності або хвилюється через можливі промахи. Дослідники припускали, що якщо лайка призводить до дезінгібіції, амплітуда ERN має зменшитися, що вказуватиме на меншу турботу про контроль поведінки.

У дослідженні взяли участь 52 особи, переважно студенти університетів. Було використано дизайн із вимірюваннями в межах однієї групи (within-subjects design). Кожний учасник виконував однакові завдання в двох умовах: з повторюваним використанням обраного ним самим нецензурного слова (наприклад, "fuck" або "shit") та з нейтральним словом (наприклад, "wood" або "flat").

Кожне випробування починалося з голосного повторення призначеного слова протягом 10 секунд. Після цього учасники виконували завдання на силу стиску, з усіх сил стискаючи динамометр домінуючою рукою. Також вони проходили тест Фланкера (flanker task), який передбачає визначення напрямку стрілки, ігноруючи відволікаючі стрілки по боках. Це завдання часто використовується для вивчення уважного контролю та дає достатньо помилок, щоб виміряти ERN за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ).

Окрім вимірювань сили та ЕЕГ, після кожного етапу учасники заповнювали анкети. Вони оцінювали емоційний стан, відволікання, новизну, гумор, тривогу, впевненість у собі та систему поведінкової активації, пов'язану з мотивацією. Особливу увагу зосереджено на підшкалі BAS Drive, яка вимірює, наскільки сильно людина відчуває потребу в досягненні цілі.

Результати: сила та мотивація зростають

Як і очікувалося, після повторення нецензурного слова учасники демонстрували більшу силу стиску порівняно з нейтральним словом. У середньому їхня сила зросла приблизно на 1,4 кілограма. Це узгоджується з попередніми дослідженнями та підтверджує ідею про тимчасове фізичне прискорення від лайки.

Матюкання також впливало на емоційний та мотиваційний стан. Під час умови з лайкою спостерігалися вищі рівні позитивних емоцій, більший рівень відволікання та більше гумору. Ці ефекти відповідають ранішим даним про те, що лайка робить людей більш енергійними та емоційно залученими.

Значущим є те, що лайка суттєво підвищила бали за шкалою BAS Drive. Це свідчить про те, що нецензурна лексика посилює бажання діяти та досягати цілей, що відповідає ідеї про мотиваційний зсув у бік цілеспрямованої поведінки. Проте інші підшкали, пов'язані з пошуком задоволення та чутливістю до винагороди, не показали значущих змін, а доказів зниження балів системи поведінкового інгібування не виявлено.

Неочікувана стабільність мозкового сигналу

Очікувані зміни в сигналі мозкового моніторингу помилок не спостерігалися. На відміну від прогнозів, амплітуда ERN не зменшилася після лайки. Це означає, що внутрішня реакція мозку на помилки залишалася такою ж сильною, незалежно від того, лаявся учасник чи ні. Оскільки ERN вважається відображенням поведінкового моніторингу, його стабільність ставить під сумнів те, чи справді лайка зменшує самоконтроль так, як припускали дослідники.

Аналіз посередництва також показав, що зміни в амплітуді ERN не пояснюють зв'язок між лайкою та зростанням сили стиску.

Результати підтримують ідею про те, що лайка може тимчасово підвищувати продуктивність та змінювати емоційний і мотиваційний стани. Зростання сили стиску, більший рівень гумору, позитивних емоцій та BAS Drive вказують на короткочасний зсув у мотиваційних системах мозку після використання нецензурної лексики.

Обмеження та можливі пояснення

Відсутність змін у сигналі ERN ставить під сумнів припущення про те, що лайка зменшує поведінковий моніторинг. Можливо, ERN не є настільки чутливим до тимчасової дезінгібіції, як вважалося раніше, або ефект лайки на дезінгібіцію не триває достатньо довго, щоб вплинути на ERN, який вимірювали через кілька хвилин після вербалізації.

Інша можливість полягає в тому, що лайка впливає на деякі мотиваційні контури сильніше, ніж на інші. Наприклад, зростання BAS Drive свідчить про гостроту цілеспрямованої поведінки, але це не обов'язково означає, що система моніторингу конфліктів у мозку вимикається.

Цікаво, що хоча лайка збільшила позитивні емоції, вона також незначно підвищила рівень негативних емоцій за самооцінкою. Дослідники припускають, що це може відображати гнів, а не тривогу, що також відповідає картині підвищеної емоційної збудливості та мотивації.

Вчені зазначають кілька факторів, які могли вплинути на результати. Головне занепокоєння пов'язане з таймінгом завдань. Тест Фланкера та вимірювання ЕЕГ відбувалися після фази лайки, і є ймовірність, що будь-які дезінгібіюючі ефекти встигли зникнути до моменту запису ERN. У майбутніх дослідженнях швидший таймінг або повторювана лайка під час завдання могли б допомогти виявити дрібні нейронні зміни.

Розмір вибірки, хоча й був достатнім для поведінкового аналізу, виявився відносно малим для досліджень ЕЕГ. Крім того, деяких учасників довелося виключити через технічні проблеми або непридатні дані ЕЕГ. Це ще більше зменшило статистичну потужність, особливо для більш дрібних ефектів, таких як зміни в амплітуді ERN.

Ще одним обмеженням є залежність від самооцінки для вимірювання стану мотивації. Хоча шкала BAS Drive дала корисну інформацію, вона може не охоплювати всі відповідні аспекти дезінгібіції або мозкової активності. У майбутніх дослідженнях можуть бути використані більш прямі фізіологічні або нейровізуалізаційні методи.

Результати також викликають питання про те, як довго тривають ефекти лайки та чи вони узагальнюються на різні завдання чи популяції. Невідомо, чи лайка дасть подібний ефект у людей похилого віку, у більш стресових середовищах або при повторюваному використанні з часом.

Дослідження надає додаткову підтримку ідеї про те, що лайка може тимчасово підвищувати фізичну силу та збільшувати мотиваційні стани, такі як драйв та позитивні емоції. Ці ефекти узгоджуються з теорією про те, що лайка спричиняє короткочасний стан дезінгібіції. Однак очікуваного пригнічення сигналу мозкового моніторингу помилок не спостерігалося, що кидає тінь сумнівів на те, чи справді лайка зменшує поведінковий самоконтроль на нейронному рівні.

Хоча результати вказують на психологічні та фізіологічні ефекти лайки, які можуть впливати на продуктивність, потрібно більше роботи, щоб зрозуміти точні нейронні механізми. Майбутні дослідження можуть вивчити, як довго тривають ці ефекти, чи вони узагальнюються в різних контекстах та як найкраще вимірювати миттєві зміни в поведінковому інгібуванні та моніторингу конфліктів.

Дослідження під назвою «The effect of swearing on error-related negativity as an indicator for state disinhibition» (Вплив лайки на негативність, пов'язану з помилками, як індикатор стану дезінгібіції), було виконане Венжою Бек (Venja Beck), Джозефом Л. Бруксом (Joseph L Brooks) та Річардом Стівенсом (Richard Stephens).