НБУ підняв облікову ставку до 16,5% та прогнозує рецесію економіки в 2026 році

Рішення про зміну монетарної політики

Національний банк України прийняв рішення підвищити облікову ставку з 16% до 16,5% річних. Про це повідомив голова регулятора Андрій Пишний. За його словами, така міра необхідна через значне посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань у суспільстві.

Голова НБУ пояснив, що підвищення ставки має на меті зберегти привабливість гривневих активів та забезпечити стабільність валютного ринку. Також це допоможе стримувати інфляційні очікування та подальше зростання цін.

Оновлені прогнози щодо інфляції та ВВП

Регулятор суттєво переглянув свої прогнози. Очікуваний рівень інфляції зростав з 10% до 12,5%. При цьому поточний показник у вересні становив 10%. Андрій Пишний зазначив, що вплив наслідків обстрілів України на нинішню інфляцію оцінюється у 0,7%.

На цінову динаміку також впливатимуть подорожчання пального та розширення бюджетних стимулів. За словами керівника НБУ, російські атаки спричинили різке скорочення ділової активності, а втрати економічного потенціалу стримуватимуть процес відновлення.

Щодо макроекономічного зростання, прогноз на 2026 рік змінився з очікуваного збільшення ВВП на 1,8% до передбачуваного скорочення на 0,4%. Це означає ризик входу економіки в стан рецесії.

Стан міжнародної фінансової підтримки

Андрій Пишний повідомив, що в третьому кварталі обсяги міжнародної фінансової допомоги виявилися нижчими за прогнозовані. Однією з причин стали затримки у виконанні Україною реформ. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів, які мають розблокувати фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду.

У НБУ очікують, що Україна надалі прискорить виконання зобов’язань за програмами підтримки, що зменшить невизначеність щодо джерел фінансування бюджету. У прогнозі регулятора передбачено, що у 2026 році Україна отримає близько 50 млрд доларів прямої бюджетної підтримки та понад 32 млрд доларів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan. На 2027 рік очікувані обсяги становлять близько 52 млрд доларів і 37 млрд доларів відповідно.

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій пояснив, що в разі несвоєчасного надходження зовнішнього фінансування передбачений альтернативний сценарій — активніше залучення коштів на внутрішньому борговому ринку. Зокрема, Міністерство фінансів може збільшити обсяги розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Гелетій нагадав, що подібні рішення ухвалювали й у 2024–2025 роках, коли держава збільшувала внутрішні запозичення.

Ключові ризики для економіки

Андрій Пишний назвав кілька чинників, які можуть посилити економічний тиск у разі продовження війни:

• Додаткові бюджетні потреби. Витрати на підтримання обороноздатності та відновлення можуть зрости, що сприятиме розширенню внутрішнього попиту, зокрема на імпорт.
• Посилення тиску на зарплати. Дефіцит робочої сили та негативні міграційні тенденції можуть призвести до подальшого зростання оплати праці.
• Ризики міжнародного фінансування. Зберігається ймовірність затримок у надходженні коштів і зміни їхніх обсягів.
• Подорожчання енергоносіїв. Війна на Близькому Сході може спричинити зростання цін на нафту. Дорогі енергоресурси стримують економічне зростання та посилюють інфляційний тиск в Україні.

Водночас, за словами голови НБУ, подальше погіршення безпекової ситуації може помітно охолодити внутрішній попит, що матиме дезінфляційний ефект. Крім того, ускладнення експорту через блокування портів може в короткостроковій перспективі сприяти зниженню закупівельних цін на окремі продовольчі товари.