Нові правила укриттів загрожують зупинкою діяльності тисяч бізнесів через тримісячний дедлайн

Тримісячний ультиматум для бізнесу

Впровадження нової постанови Кабінету Міністрів № 1092, яка регулює безпеку персоналу та відвідувачів під час повітряних тривог, спричинило гострий конфлікт між державними вимогами та реальними можливостями українського бізнесу. Уряд відвів підприємцям лише три місяці на облаштування захисних споруд, тоді як для багатьох представників малого бізнесу створення таких споруд є технічно неможливим або фінансово непосильним. У разі невиконання цих умов закладам загрожує обмеження або повна зупинка діяльності.

Особливо складно ситуація склалася для представників малого та мікропідприємництва. Кафе, магазини, аптеки, невеликі виробничі потужності та сервісні компанії часто працюють в орендованих приміщеннях, де відсутні підвали або інженерна можливість створення повноцінного укриття. Реконструкція таких об'єктів або пошук альтернативних локацій вимагають значних капіталовкладень, які для багатьох власників є непосильними.

Додатковим ризиком стає тривалість повітряних тривог. За умов, коли загроза з боку дронів тримає населення у стані напруги 10–15 годин на добу, обмеження роботи під час «жовтого» рівня загрози може призвести до серйозних фінансових втрат. Ініціатори парламентських змін попереджають про можливі банкрутства, скорочення робочих місць та зменшення податкових надходжень до бюджету.

Парламентська ініціатива: зміна принципу допуску до роботи

На тлі масового невдоволення підприємців у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови № 16191. Документ спрямований на перегляд механізму, який дозволяє підприємствам без захисних споруд продовжувати роботу.

У пояснювальній записці зазначається, що тримісячний перехідний період є недостатнім для більшості малого бізнесу. Основними перешкодами називають відсутність технічної можливості в орендованих будівлях, надмірне фінансове навантаження та тривалі процедури погодження будівельних робіт.

Депутати пропонують не просто продовжити строк, а змінити саму логіку допуску. Зокрема, норму пропонується викласти так:

«В приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з працівником».

Цей підхід передбачає перехід від тимчасового державного дозволу до моделі, де продовження роботи залежить від індивідуальної згоди конкретного працівника. Водночас у проєкті залишаються нез'ясованими питання щодо форми такої згоди та її взаємодії з обов'язками роботодавця у сфері охорони праці та цивільного захисту, що створює юридичні ризики навіть після ухвалення змін.

Урядове послаблення: доступ до сторонніх укриттів

Паралельно з парламентською ініціативою уряд готує власні корективи до постанови № 1092. 29 жовтня Кабмін анонсував намір надати підприємцям більше часу для облаштування укриттів, а також дозволити використання захисних споруд, розташованих за межами території конкретного підприємства.

Така ініціатива може полегшити життя закладам, які не мають власних укриттів. Наприклад, працівники магазину чи кафе могли б використовувати підвали сусіднього житлового будинку, укриття в школі чи бізнес-центрі. Проте фізична близькість споруди не гарантує безперешкодного доступу. Ключовими факторами залишаються режим роботи об'єкта, рішення власника чи балансоутримувача, пропускний контроль та реальна місткість укриття.

Окремі обмеження можуть виникати й щодо захисних споруд у закладах освіти. Тому для ефективного функціонування такого механізму потрібне чітке нормативне врегулювання, а не лише загальний дозвіл з боку уряду.

МВС визнає відсутність чітких стандартів перевірки

Міністерство внутрішніх справ підтвердило наявність прогалин у механізмі перевірки безпечних просторів. У відомстві звернули увагу на відсутність чіткого механізму документального підтвердження відповідності безпечних просторів встановленим вимогам.

Постановою не передбачено обов'язкового складання специфічних документів, які засвідчували б безпеку приміщень. Відсутня уніфікована форма технічного звіту, акта обстеження чи розрахунку, який мав би затверджуватися уповноваженим державним органом. Це означає, що підприємці не лише не знають, скільки часу можуть працювати без власного укриття, а й не мають зрозумілого алгоритму підтвердження відповідності облаштованих ними просторів необхідним характеристикам.

Крім того, МВС зазначило, що законодавством не визначено спеціальних заходів державного контролю та юридичної відповідальності за невиконання вимог, реалізація яких залежить від технічних параметрів, що не були належним чином визначені або доведені до відповідних суб'єктів. Це не звільняє роботодавців від відповідальності за безпеку працівників, але демонструє, що уряд встановив обов'язки, не забезпечивши достатньо чіткого механізму їх виконання та перевірки. Наразі як парламент, так і уряд фактично визнають необхідність перегляду підходу до регулювання безпеки бізнесу.

Раніше повідомлялося, що за роки повномасштабної війни Київ витратив і запланував понад 9,5 млрд грн на укриття, однак наявних захисних споруд вистачає лише приблизно для 54% населення столиці. Майже 483 млн грн, виділених торік на мобільні укриття, залишилися невикористаними, а пропозицію спрямувати ще 500 млн грн на їх встановлення Київрада не підтримала. Тим часом у місті обліковують лише чотири мобільні укриття, а суперечки між КМДА та районними адміністраціями щодо фінансування тривають.