Однієї серії "Циклокс" бракувало діючої речовини: деталі перевірок препаратів "Кусум Фарм"

Розслідування журналістів «Стоп корупції ТБ» щодо діяльності Державної служби з лікарських засобів і виробів медичного призначення за керівництва Володимира Короленка виявило суттєві розбіжності в результатах перевірок препаратів індійського виробника «Кусум Фарм». Отримані сертифікати аналізу фіксують серйозні порушення якості в окремих партіях ліків. Парадокс ситуації полягає в тому, що одна державна лабораторія офіційно забракувала ці зразки, тоді як інша установа запевняє, що жодного разу їх не досліджувала. Механізм розподілу контрольних зобов'язань між лабораторіями залишається непрозорим.

Відсутність діючої речовини в антидепресанті

Особливої уваги заслуговує випадок із серією антидепресанту «Циклокс». Згідно з офіційним документом, у зразку таблеток взагалі не було виявлено активної субстанції. Сертифікат аналізу № 1907 від 30 вересня 2024 року, виданий державним підприємством «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції», підтверджує: зразок серії 1004282 (таблетки по 10 мг) не пройшов ідентифікацію. Кількісне визначення показало рівень 0,0 мг на таблетку, тоді як норматив вимагає 9–11 мг. У графі результатів чітко зазначено, що діюча речовина есциталопрам відсутня.

У документі вказано, що виробником є «Кусум Хелтхкер Пвт. Лтд.» (Індія), а замовником перевірки виступила Держлікслужба. Зразок було відібрано в ТОВ «Гледфарм Лтд» за розпорядженням служби.

Ще дві серії з порушеннями стандартів

Проблеми з якістю стосуються не лише «Циклоксу». Сертифікат № 1815 від 24 листопада 2025 року фіксує невідповідності в серії 1007231 препарату «Панкалору» (гранули для орального розчину по 200 мг). Замість нормативних 190–210 мг діючої речовини в одному саше виявили лише 175,19 мг.

Третій випадок описаний у сертифікаті № 0695 від 22 квітня 2026 року, який стосується капсул «Зонік» по 25 мг (серія 1008141). Тут зафіксовано порушення мікробіологічної чистоти: загальна кількість аеробних мікроорганізмів становила 5135 КУО/г, що значно перевищує допустимий ліміт у 1000 КУО/г.

Важливо зазначити, що ці висновки стосуються виключно конкретних серій, що пройшли випробування, а не всіх препаратів виробника загалом.

Інститут Марзєєва: «Ми ці ліки не бачили»

Центральна лабораторія надала журналистам описані вище документи. Зовсім іншу позицію зайняла державна лабораторія Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва. Там повідомили, що протягом останніх двох років жодна серія семи препаратів ТОВ «Кусум Фарм» («Аброл», «Зонік», «Панкалор», «Диклосейф форте», «Фуцис», «Циклокс», «Лофлатіл») не проходила лабораторного контролю в їхній установі. Відповідно, висновків щодо цих препаратів у Інституті немає, як і інформації про їхні перевірки в інших уповноважених лабораторіях.

На запитання про те, хто приймає рішення про направлення зразків на аналіз, представники інституту відповіли, що розподіл відбувається відповідно до внутрішніх документів Держлікслужби, і ця інформація виходить за межі компетенції лабораторії.

Працівниця інституту уточнила, що наразі на дослідженні перебуває лише препарат «Фуцис», перевірка якого ще не завершена. Решту препаратів, за її словами, у їхній установі ніколи не контролювали, а співпраця з «Кусум Фарм» не велася до липня поточного року. Документальне підтвердження цих слів отримати не вдалося: журнал направлень зберігається в базі даних і є конфіденційною інформацією, доступною лише за дозволу адміністрації.

Варто відзначити, що раніше працівники цієї лабораторії скаржилися на втрату державних направлень, попри майже три десятиліття співпраці з Держлікслужбою. Цю проблему пов'язували з появою на ринку приватної лабораторії «Добробут-Лікилаб», яку служба атестувала у липні 2023 року. Нині Інститут Марзєєва знову працює за державними направленнями.

Непрозорість механізму розподілу перевірок

Журналісти не стверджують, що повернення Інституту Марзєєва до державного контролю безпосередньо пов'язане з препаратами «Кусум Фарм». Проте без доступу до журналу направлень перевірити цю гіпотезу неможливо. Ситуація демонструє ключову проблему: алгоритм визначення Держлікслужбою того, яка саме лабораторія перевірятиме конкретну партію ліків, залишається непрозорим навіть для самих лабораторій.

Відповіді на ці запитання має надати керівництво служби. З січня 2026 року Держлікслужбу очолював Володимир Короленко, який нині є заступником голови ліквідаційної комісії Тараса Проніва. Уряд прийняв рішення про ліквідацію служби та створення замість неї Українського фармацевтичного агентства. Отримати коментар від Володимира Короленка журналістам не вдалося: на запитання він порадив звертатися до пресслужби.