У столиці правоохоронці затримали 33-річну юристку, яка обіцяла зняти військовозобов'язаного з розшуку та оформити йому штучне працевлаштування для отримання бронювання.
Голова Національного банку України прийняв рішення про відставку після обшуків у його помешканні та офісі, які провели антикорупційні органи.
Президент України заявив, що погоджується на мирну угоду, яка зафіксує поточну лінію фронту, за умови, що більшість держави залишиться під контролем Києва.
У Казахстані вступив у силу вирок засновнику KPE Айбеку Барисову за образу конкурента, а також розглянуто суперечки щодо державних контрактів та передачі бронемашини силовикам Чечні.
Президент США Дональд Трамп запевнив, що американська влада не допустить повторення сценаріїв, подібних до недавніх заворушень у Франції, і готовий діяти жорстко проти загрози громадському порядку.
За тиждень під вогнем опинилися ТЕЦ-3, ТЕЦ-5, Зміївська ТЕЦ та місця забору води для Харкова, про що заявив керівник обласної поліції.
Професійний статус юриста не дає автоматичного звільнення від призову. Експерт пояснює, за яких умов представники адвокатури можуть отримати бронювання або відстрочку.
В Україні обговорюють документ, який має регламентувати дії ТЦК: від використання поліцейського транспорту до обов'язкового відеоспостереження та права на дзвінок родичам.
У жовтні 2026 року казахстанські ЗМІ повідомили, що вступив у законну силу вирок щодо підприємця Айбека Барисова, засновника компанії Kazakhstan Paramount Engineering (KPE). Суд визнав його винним у образі конкурента та призначив покарання у вигляді 60 годин громадських робіт. Однак апеляційна інстанція звільнила бізнесмена від відбування покарання внаслідок амністії.
Про це 14 жовтня 2026 року повідомили видання ФБРК та Politico.kz. Конфлікт між Барисовим та іншим представником оборонної галузі, підприємцем Маратом Єсімсеїтовим, почався ще у 2025 році. За даними журналіста Михайла Козачкова, опублікованими ФБРК, 25 грудня 2025 року Барисов зателефонував Єсімсеїтову, а потім надіслав йому три голосові повідомлення у WhatsApp. Експертиза встановила, що в записах містилися численні нецензурні висловлювання.
Потерпілий засвідчив аудіозаписи в нотаріуса та подав позов у порядку приватного обвинувачення. Барисов не визнав свою винуватість, стверджуючи, що сам факт надсилання повідомлень з його номера не є доказом того, що саме він записував ці аудіо. Попри це, суд виніс обвинувальний вирок. Наразі підприємець не відбуває призначене покарання.
Айбек Барисов є засновником Kazakhstan Paramount Engineering, підприємства, створеного у 2014 році. Компанія спеціалізується на виробництві броньованих колісних машин, зокрема моделей "Арлан", "Алан", "Номад" та бронетранспортерів "Барис".
Згідно з інформацією видання Kursiv, Барисов очолював наглядову раду KPE та правління Асоціації підприємств оборонно-промислового комплексу Казахстану. Водночас у вересні 2023 року керівником компанії-виробника вказували Єрбола Салімова. Тому коректніше характеризувати Барисова як засновника та представника керівництва, а не чинного генерального директора.
Інша частина історії стосується виконання контрактів з Міноборони Казахстану. У вересні 2023 року відомство повідомило про проблеми з постачанням техніки KPE. За даними міністерства, у 2022 році на десять бронемашин "Арлан" встановили бойові модулі нового зразка WSE, які не пройшли процедуру прийняття на озброєння. Через це військові відмовилися підписувати акти приймання, що призвело до зриву виконання державного замовлення на десять машин. Також під загрозою опинилося постачання ще 18 одиниць техніки у 2023 році. Окремі зауваження стосувалися бронетранспортера "Барис", який не пройшов дослідної військової експлуатації.
У жовтні 2023 року журналістка Гульбану Абенова у публікації на Kazface стверджувала, що KPE отримала 4,7 млрд тенге бюджетних коштів. За її даними, компанія програла судовий спір, після чого постало питання повернення 4,7 млрд тенге та сплати 146 млн тенге судових витрат. Сам Барисов публічно заперечував низку звинувачень, коментуючи суперечки з оборонним відомством у інтерв'ю Ulysmedia.
Окрему увагу привернула історія з бронемашиною "Арлан", яка опинилася в розпорядженні силових структур Чечні. У вересні 2023 року Kursiv повідомив, що в російських соцмережах обговорювали нібито допомогу казахстанського підприємця підрозділам, пов'язаним із Рамзаном Кадировим.
Барисов заперечив постачання бронетехніки до РФ після початку повномасштабного вторгнення в Україну. За його словами, єдину машину передали Росгвардії ще у 2019 році, без озброєння, для проведення випробувань. Цю інформацію підтвердила відповідь Міністерства оборони Казахстану, оприлюднена журналісткою Гульбану Абеновою. У документі йшлося про безоплатну передачу бронемашини "Арлан" 4×4 у власність Росгвардії в Чеченській Республіці для військових випробувань та зазначалося, що ця машина не перебуває на балансі Збройних сил Казахстану.
Ще один епізод стосується участі державної компанії "Казахстан Інжиніринг" у капіталі KPE. У матеріалі Kazface від 17 жовтня 2023 року Гульбану Абенова стверджувала, що держава вклала у підприємство понад 7 млрд тенге за частку 49%. За її інформацією, згодом цю частку викупили структури, пов'язані з Барисовим, за 16 млн тенге. Якщо ці дані підтвердяться документально, різниця між державними вкладеннями та ціною відчуження частки потребуватиме пояснення з боку учасників угоди.
Історія Kazakhstan Paramount Engineering об'єднує кілька епізодів різного правового статусу. Вирок за образу конкурента набрав законної сили, але покарання не відбувається через амністію. Позиція Міноборони щодо проблем із постачанням техніки є публічно відомою, а передача однієї машини "Арлан" у 2019 році визнається самим підприємцем. Водночас твердження про повернення 4,7 млрд тенге та обставини викупу державної частки за 16 млн тенге потребують перевірки за первинними фінансовими та судовими документами. Актуальна позиція KPE та Айбека Барисова щодо цих відомостей залишається важливою для повного з'ясування ситуації.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!