З 58 мільярдів доларів заморожених російських активів конфісковано близько трьох

В Україні зазвичай асоціюють заморожені активи російських олігархів із майбутнім фінансуванням відбудови країни. Йдеться про яхти, приватні літаки, вілли та банківські рахунки, які було заблоковано ще у 2022 році. Проте на практиці вдалося конфіскувати лише близько 5% від загальної суми. Детальний огляд механізму цієї процедури можна прослідкувати на прикладі подій у італійському порту Трієст.

Кейс яхти Sailing Yacht A

12 березня 2022 року фінансова поліція Італії арештувала в Трієсті яхту Sailing Yacht A, яка належала Андрію Мельниченку. Це судно довжиною 143 метри, розроблене за проєктом Філіпа Старка, оцінюється приблизно в 600 мільйонів доларів. Мельниченко є власником компаній EuroChem та SUEK, які входять до числа найбільших виробників добрив і вугілля в Росії.

Витрати на утримання арештованого судна

Попри те, що яхта не здійснює плавань уже чотири з половиною роки, вона щоденно генерує витрати в розмірі близько 30 тисяч доларів. Ця сума покриває утримання екіпажу з 20 осіб, пальне для генераторів, прибирання, охорону та страховку. Італійське законодавство зобов'язує утримувати арештоване судно в належному стані. Мер Трієста Роберто Діп'яцца розраховує, що річні витрати становлять близько 11 мільйонів доларів, а разом уже під 50 мільйонів. Ці кошти покриваються за рахунок італійського бюджету.

Юридичні перешкоди для конфіскації

Причиною того, що кошти не передаються Україні, є відмінність між статусами «замороженого» та «конфіскованого» майна. Для вилучення активів необхідно юридично довести їхню належність конкретній особі. Ще влітку 2022 року Мельниченко оскаржив арешт судна, стверджуючи, що яхта не належить йому особисто. Судно зареєстровано на компанію Valla Sails через трастову структуру, створену його дружиною. Таким чином, людина з статками близько 20 мільярдів доларів формально не має навіть човна. Судові розгляди, спрямовані на з'ясування справжніх власників, тривають роками.

Системна проблема з 58 мільярдами доларів

Подібна ситуація характерна для більшості з 58 мільярдів доларів, які були заморожені. Використання трастів, номінальних власників та компаній в інших юрисдикціях, а також численні апеляції сповільнюють процес. Під час тривалого судового розгляду вартість активів часто знижується, тоді як витрати на їхнє зберігання зростають.

Термін «заморожено» у медіапросторі часто сприймається як «відібрано», проте насправді це лише тимчасова пауза. Витрати на підтримання статус-кво несе країна, яка ввела обмеження, тоді як власник активів чекає на зміну політичної кон'юнктури. Якщо санкції колись буде скасовано, Мельниченко зобов'язаний повернути витрачені на утримання кошти. Водночас мер Трієста зазначає, що для нього було б дешевше просто купити нову яхту. Таким чином, заморожені активи також потребують постійних інвестицій, і головним питанням залишається джерело цих фінансових потоків.