За дозою від «Інтерхіму» в найближчу аптеку

Отримання дози «Інтерхіму» в найближчій аптеці: як фармацевтична компанія Анатолія Редера сприяє зростанню неін'єкційної наркоманії серед молоді.

Підлітковий вік характеризується динамічністю та сприйнятливістю, багато хто прагне пізнати світ, інші — впоратися з депресією та страхом дорослого життя. У цьому контексті сучасні підлітки добре обізнані з руйнівним впливом наркотиків на особистість і життя загалом. Однак існує переконання, що є безпечна альтернатива — дешева отримка «кайфу» від звичайних таблеток від кашлю, запиваних колою. Це призводить до миттєвого ефекту без видимих побічних ефектів або звикання.

«Кодтерпін»: Дешевий «кайф» із жахливими наслідками

Одним із таких популярних препаратів є «Кодтерпін» — комбінований лікарський засіб. До його складу входить кодеїн, алкалоїд фенантренного ряду, який є протикашльовим засобом центральної дії. Препарат застосовується для зменшення непродуктивного кашлю у дітей старше 5 років і дорослих. Вартість його становить лише 25–27 гривень.

Саме так, у вільному доступі, без жодних попереджень, в будь-якій аптеці можна придбати цей смертельно небезпечний і найдешевший кодеїновий наркотик «Кодтерпін», вироблений компанією «Інтерхім». Щорічно в українських аптеках неконтрольовано продається близько 150 мільйонів таблеток, що містять кодеїн, причому «Кодтерпін» є лідером за часткою ринку.

Наркомани діляться своїм досвідом вживання цього легалізованого наркотику. Один із користувачів під ніком redrom76 розповів, як почав приймати «Кодтерпін» з левомицетином, відчуваючи короткочасну ейфорію. З часом йому знадобилося збільшення дози, що призвело до залежності. Після спроби припинити прийом, він зіткнувся з серйозними фізичними симптомами, такими як задишка, біль у грудях, м'язові спазми, сухість у роті, озноб, шум у вухах, панічні атаки та підвищення артеріального тиску. Незважаючи на те, що він припинив вживання наркотиків, алкоголю та нікотину, напади іноді повторюються.

Одеські журналісти також провели експеримент, прийнявши «Кодтерпін». Через 15 хвилин вони відчули легку ейфорію, яка тривала не більше 40 хвилин і швидко змінювалася важким, неприємним станом, який тривав значно довше.

Одеські журналісти також спілкувалися з наркоманами, які вживають лікарські наркотики. Аркадій, наркоман із 10-річним стажем, зазначив, що «Кодтерпін» і «Ліксон» (що містить снодійне) є найкращими і, можливо, єдиними доступними варіантами для наркозалежних. Інший препарат, що містить кодеїн, «Кофекс», за його словами, діє слабо і недовго, має сильні побічні ефекти та важке похмілля. Він також попередила про небезпеку «Ліксону» у рідкій формі, оскільки його передозування може призвести до жахливого неконтрольованого стану.

Представник «Громадського контролю» відзначив зручність використання «Кодтерпіну» — відсутність запаху, як у алкоголю чи марихуани, та легальність його придбання, незважаючи на те, що це опіат. Він запитує, чому Міністерство охорони здоров'я ігнорує цю проблему.

Оксана Корнієнко, спеціалістка Одеського обласного наркологічного диспансеру, відзначає значне омолодження наркоманії, а також збільшення кількості жінок, які вживають наркотики. Кожен п'ятий школяр в Одесі є наркоманом, а 20% пацієнтів наркодиспансеру — дівчата. Підлітки вважають вживання таблеток безпечним, на відміну від ін'єкцій. Однак в Одеському відділі боротьби з незаконним поширенням наркотиків (ОВБНН) попереджають, що ще невідомо, що шкідливіше для організму — «Кодтерпін» з «Ліксоном» чи «циганський розчин».

Незважаючи на численні спроби громадськості та правоохоронців домогтися від Міністерства охорони здоров'я введення предметно-кількісного обліку продажу «Кодтерпіну» через аптеки, МОЗ наполегливо чинить опір введенню такого контролю. Громадяни, лікарі та правоохоронці запитують, чому.

Хто прикриває діяльність Анатолія Редера та його «Інтерхіму»?

Виявляється, основний український виробник «Кодтерпіну», компанія «Інтерхім», має потужне лобі. Колосальний прибуток, який компанія отримує від виробництва цього препарату, дозволяє їй «купувати все та всіх». Власника компанії, Анатолія Редера, не дарма називають «фармабароном України». Редер протягом багатьох років є фігурантом як журналістських, так і кримінальних розслідувань. На жаль, усі кримінальні справи проти «Інтерхіму» та особисто Анатолія Редера розвалюються.

Анатолій Редер відомий як один із найбільших наркобаронів не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. За останні кілька років він не лише уникнув десятків кримінальних переслідувань, а й потроїв свій капітал на тлі війни та кризи.

У 2014 році уряд Арсенія Яценюка створив Державну службу з лікарських засобів та наркотиків в інтересах «Інтерхіму». Наприклад, під час однієї з перевірок встановили, що «Інтерхім» майже рік використовував у виробництві ліків незареєстровані речовини, але жодних заходів припинення не було вжито. «Інтерхім» навіть відмовився від повторної перевірки європейськими інспекторами PIC/S, надіславши «гнівні листи».

16 червня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до статті 9 Закону „Про лікарські засоби“ щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів». Редер усіма силами намагається дискредитувати цей закон, розгорнувши «просвітницьку» кампанію в ЗМІ, стверджуючи, що він призведе до подорожчання препаратів для українців. Він заявляє, що вітчизняні препарати, які в середньому в п'ять разів дешевші за імпортовані, реєструватимуться півтора-два роки, тоді як іноземні виробники зможуть пройти процедуру за 10 днів, що, на його думку, позбавить громадян доступу до дешевих ліків.

Це твердження про «рівність умов» викликає запитання, враховуючи, що «Інтерхім» є фактичним монополістом на ринку кодеїнових ліків. Лише один відсоток цих препаратів використовується в медичних цілях, решта формує ринок «аптечної наркоманії», де опіати доступні навіть неповнолітнім.

Постає запитання: скільки ще зіпсованих життів і смертельних випадків потрібно, щоб держава нарешті взялася за проблему контролю за продажем препаратів, що містять кодеїн, і притягнула винних до відповідальності?