Алфьоров: Україна та Польща мають діяти як рівні сусіди, а не братні народи

Україна та Польща мають розбудовувати взаємини на засадах двох незалежних держав, які пріоритетно дбають про власні національні інтереси. Таку позицію виклав керівник Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров під час розмови з виданням РБК-Україна.

Відмова від риторики «братніх народів»

За словами Алфьорова, аналізувати міждержавні зв'язки крізь призму ідеї «братніх народів» некоректно. Натомість він запропонував розглядати Київ і Варшаву як сусідів. Водночас глава інституту підкреслив готовність української сторони до гуманітарних ініціатив у сфері спільної історії, за умови, що вони не посягають на інтереси України.

Діалог істориків та архівні знахідки

Одним із важливих кроків у напрямку поглиблення розуміння минулого Алфьоров назвав проведення спільного конгресу істориків, де взяли участь понад 100 науковців. Ще одним суттєвим елементом діалогу стала публікація 2700 архівних документів, які стосуються польсько-українських конфліктів періоду 1939–1947 років.

Позиція щодо Волинської трагедії

Коментуючи питання Волинської трагедії та європейської інтеграції, очільник інституту наголосив, що Україна відкрита для гуманітарних рішень, які не суперечать її національним інтересам. Він додав, що процес видачі дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт триває.

Водночас оцінка історичних подій залишається дискусійною. Польська сторона кваліфікує вбивства польського населення на Волині та в Східній Галичині як геноцид. Натомість частина українських істориків і політиків розглядає ці події в контексті ширшого польсько-українського конфлікту.

Результати пошукових робіт

Упродовж останніх років на території України проводилися пошукові роботи та ексгумації останків польських жертв і військовослужбовців. Зокрема, у колишніх селах Острівки та Воля Островецька було виявлено останки 55 людей, серед яких 26 дітей. У Львові знайшли останки 115 польських солдатів.