
Катерина Осадча опинилася біля місця влучання БПЛА в Києві та закликала не ігнорувати тривогу
Телеведуча розповіла про тимчасову втрату слуху після вибуху в Подільському районі та засудила дії російських окупантів.

Телеведуча розповіла про тимчасову втрату слуху після вибуху в Подільському районі та засудила дії російських окупантів.

Злочинці вчиняли масштабні крадіжки товарів під час руху залізничного транспорту. Їм загрожує тривале ув'язнення.

Відеогра перевершила фінансові показники всіх попередніх ігрових та кінематографічних релізів, зібравши рекордну суму за 24 години.

Глави НАБУ та САП на брифінгу заявили про спроби СБУ завадити розслідуванню та відповіли на звинувачення щодо особистого життя та зв'язків.

Суд апеляційної інстанції виключив епізод із справи про 120 тисяч несправних мін, що призвело до спливання строків давності для Леоніда Шимана та Кирила Кирилова.

Російські окупанти влучили балістичною ракетою в заклад громадського харчування в Кривому Розі. Є загроза переривання водопостачання для частини мешканців.

Штатні співробітники та підрядники вимагають надати освітнім закладам доступ до пошуку без інтеграції штучного інтелекту.

Виноградівський суд Закарпаття засудив Івана Влада до мінімального штрафу за порушення порядку переміщення товарів військового призначення через кордон.

Національний банк України здійснює перевірку ділової репутації та походження коштів власників фінансових компаній у разі, якщо їхня частка становить 10% або більше. Аналіз даних показує, що бізнес-інтереси Наталії Кісельової, дружини екснардепа від ОПЗЖ та особи зі статусом PEP Андрія Кісельова, вдало розміщені так, щоб уникнути цих процедур.
У компанії «ШвидкоГроші» частка Наталії Кісельової дорівнює 9,99%. Це рівно на одну соту відсотка менше критичного порогу. Подібна схема спостерігається в «Бізнес Позиці», де Кісельова та Павлов, чоловік її сестри, володіють по 24,99% акцій. Згідно із законом про фінансовий моніторинг, кінцевим бенефіціаром вважається особа, яка контролює від 25% компанії. У цьому випадку обом бракує рівно 0,01% для отримання такого статусу.
У CreditKasa частки Кісельової та Павлова становлять рівно по 25%. Чи перевіряв НБУ репутацію родини публічного діяча, невідомо.
Єдиним кінцевим бенефіціаром обох зазначених компаній у реєстрах фігурує громадянин Мальти Амір Айсаутов.
23 жовтня 2026 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (НКЦПФР), затвердила проспект другого випуску облігацій «ШвидкоГроші» на суму 250 млн грн. Комісія перевіряє лише повноту документа та його відповідність закону. Але й так у проспекті є речі, які важко не помітити.
У документі тип бенефіціарного володіння всіх трьох власників, включно з Наталією Кісельовою (9,99%), позначено як «прямий вирішальний вплив». Водночас кінцевим бенефіціаром зазначено лише Айсаутова. За чинним законодавством, наявність вирішального впливу робить особу бенефіціаром незалежно від розміру частки. Попри цю юридичну колізію, документ пройшов затвердження.
Також виявлено технічну помилку: андеррайтером випуску вказано компанію ICU, проте номер телефону, що йде поряд із назвою, належить Univer Capital — організатору попереднього випуску. Це свідчить про те, що текст, імовірно, скопійовано з ранішніх документів без належної перевірки.
У затвердженому проспекті жодного разу не згадується слово «штраф», хоча історія компаній родини Кісельової насичена такими випадками. У 2022 році НБУ накладав штрафи на «ШвидкоГроші» чотири рази.
У 2023 році компанія була оштрафована на 2,29 млн грн із письмовим застереженням, зокрема за неетичне стягнення боргів. У 2024 році розмір штрафу зріс до 6,2 млн грн. Суміжні компанії також отримували санкції: CreditKasa — 2,95 млн грн, «Бізнес Позика» — 1,04 млн грн.
Найбільший із цих штрафів становив приблизно 1,3% річного прибутку компанії. У січні 2026 року НБУ включив «ШвидкоГроші» до переліку значимих фінансових компаній. За пів року НКЦПФР уже затвердила два проспекти для цієї структури.
Структура власності компаній має складну історію. Раніше «ШвидкоГроші» належала німецькому юристу Клаусу Тренеру, який придбав її у кіпрського офшору. Він також тимчасово володів CreditKasa. Пізніше частка Айсаутова в CreditKasa проходила через кіпрську компанію Mavelord Holdings, акціонери якої не розкриті в реєстрах.
Попри наявність суперечностей щодо статусу бенефіціарів та відсутність згадок про санкції, комісія затвердила документ. Виникає питання, чи враховував Нацбанк факт розміщення часток родини публічного діяча рівно на одну соту відсотка нижче порогів обов'язкової перевірки.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!