Естонія готує програму закупівлі легких винищувачів для протидії російським БПЛА

Ініціатива щодо власної авіації

Уряд Естонії активно розглядає можливість придбання власних бойових літаків. Ця ініціатива має на меті доповнити існуючу систему протиповітряної оборони та надати країні здатність самостійно реагувати на певні повітряні загрози. Про це інформує ERR.

За словами міністра оборони Мартіна Херема, формування відповідних можливостей можливе протягом найближчих чотирьох років. Ідею закупівлі легких винищувачів глава оборонного відомства озвучив після візиту до України. Він підкреслив, що такі повітряні судна можуть стати відносно бюджетним інструментом для протидії російським ударним безпілотникам, зокрема тим, що оснащені реактивними двигунами.

Проблема реактивних дронів та вартість оборони

Мартін Херем наголосив на зростаючій загрозі з боку російських БПЛА: «Ми вже тривалий час спостерігаємо, як Росія дедалі частіше масово використовує реактивні дрони. І збити їх іншими дронами чи іншими засобами ППО не вдається. Україна збиває їх винищувачами F-16, але для нас це занадто дорого».

Серед потенційних кандидатів на пості постачальника фігурують літаки чеського виробництва. Естонія вже експлуатує два навчально-тренувальних апарати сімейства L-39, проте вони не мають необхідного озброєння для боротьби з безпілотниками. Також у Чехії виробляється більш сучасна модель L-159, яка коштує приблизно 10 млн євро за одиницю.

Експертна оцінка та логістичні питання

Колишній командувач ВПС Естонії Велло Лоема пояснив, чому легкі винищувачі можуть бути доречними: «Невеликий винищувач цілком доречний для певних завдань. Справа в тому, що швидкісному винищувачу непросто вражати цілі, що летять відносно повільно. Це дійсно так. Другий момент – вартість, яка також відіграє свою роль».

Військовий експерт оцінює, що підготовка пілотів, які вже мають досвід керування подібними літаками, може зайняти близько року або навіть менше, залежно від кваліфікації. Якщо ж навчання починати з нуля, цей процес триватиме приблизно два роки.

Реалізація плану передбачає створення необхідної інфраструктури, організацію технічного обслуговування та підготовку персоналу. Як можливе рішення розглядається спільна закупівля літаків країнами Балтії.

Терміни ухвалення рішення

Мартін Херем закликав не зволікати з прийняттям рішень у сфері ППО: «Наважуся стверджувати, що немає жодного сенсу зволікати з рішеннями щодо питань протиповітряної оборони. Якщо ми дійсно хочемо розвивати ці можливості, рішення слід ухвалювати під час затвердження нашого чотирирічного плану. А це має відбутися ще протягом цього року».

Наразі остаточного рішення щодо закупівлі немає, оскільки детального аналізу ще не проведено. Не визначено ані конкретний тип літаків, ані їхню вартість, ані точну кількість. Варто зазначити, що країни Балтії на даний момент не мають власного парку бойових літаків, тому патрулювання їх повітряного простору здійснюється силами авіації країн-членів НАТО на основі ротації.