Естонія зазнала збитків у 34 млн євро від українських шахрайських мереж у 2025 році

Естонія зазнала збитків у 34 млн євро від українських шахрайських мереж у 2025 році
Естонія зазнала збитків у 34 млн євро від українських шахрайських мереж у 2025 році

Відновлення активності злочинних мереж

Після кількох тижнів тиші, коли українські шахрайські кол-центри припинили телефонувати мешканцям Естонії після літніх обшуків, їхня діяльність знову активізувалася. Про це в інтерв’ю виданню «Економічна правда» розповів керівник Національного центру запобігання та боротьби з шахрайством Естонії Яагуп Тоомпуу.

За даними правоохоронців, з початку серпня фіксація шахрайських дзвінків зупинилася. Однак 15–16 вересня громадяни знову почали отримувати дзвінки естонською мовою. Аналіз показав, що за цими викликами стояли ті самі українські структури: зловмисники використовували раніше застосовані легенди, імена та навіть ті самі голоси операторів.

Дзвінки російською мовою відновилися дещо пізніше — наприкінці жовтня. Станом на 21 жовтня, за оцінками естонської сторони, рівень загрози повернувся до показників, що спостерігалися до серпня 2026 року. Правоохоронні органи наразі з’ясовують, чи змінили злочинці бази в Україні, чи перемістилися за кордон.

Динаміка зростання збитків

Тоомпуу наголосив, що проблема шахрайських кол-центрів в Естонії різко загострилася з 2024 року, а наймасштабнішою вона стала у 2025-му. Спочатку зловмисники орієнтувалися переважно на російськомовне населення країни. Проте наприкінці 2024 року мережі почали вербувати носіїв естонської мови. До березня-квітня 2025 року було підготовлено відповідних операторів, що дозволило значно розширити коло потенційних жертв.

Фінансові втрати громадян Естонії від діяльності цих мереж зросли стрімко: якщо у 2024 році збитки становили 15 мільйонів євро, то у 2025-му вони сягнули 34 мільйонів євро.

Структура злочинних організацій

Згідно з поясненнями посадовця, мережі функціонують за принципом звичайних компаній, маючи чітку ієрархію, систему мотивації та корпоративну культуру. Окрім операторів, у схемах задіяні кур’єри, які фізично забирають гроші в потерпілих, та координатори, що забезпечують подальшу передачу коштів. Кур’єри та координатори часто є іноземцями, тоді як керівництво таких мереж зазвичай перебуває за межами України.

Тоомпуу також звернув увагу на децентралізовану та мобільну природу цих центрів. Якщо до серпня фізичні дзвінки здійснювалися з території України, то зараз естонські правоохоронці не мають впевненості щодо точного розташування цих груп.

Співпраця з українськими органами та ризики

Окремо Тоомпуу згадав про можливі ризики витоку інформації через корупцію в українських правоохоронних органах. Він зазначив, що якщо суд підтвердить причетність українських прокурорів до корупційних схем, існує висока ймовірність того, що запити від Естонії та інших держав щодо локалізації шахрайських центрів могли потрапляти до злочинців. Водночас він наголосив, що наразі не має доказів цього факту.

Щодо взаємодії з українськими правоохоронцями, Тоомпуу відмітив змішані результати. Нерідко після передачі інформації про місця роботи кол-центрів зловмисники встигали переїхати до прибуття місцевої поліції. Проте він навів успішний приклад: у грудні 2025 року на Кіпрі за запитом Інтерполу було затримано Артура Єрмолаєва.

Єрмолаєва підозрювали в організації діяльності шахрайських кол-центрів. Йому призначили п’ять років позбавлення волі, однак у межах угоди відбування покарання скасували. Натомість йому заборонили в’їзд до Естонії на десять років, а також зобов’язали сплатити уряду Естонії 8,5 мільйона євро для компенсації потерпілим.

Тоомпуу переконаний, що після кожного повідомлення про роботу шахрайського кол-центру правоохоронці мають реагувати негайно. За його словами, саме швидке закриття таких офісів є найефективнішим інструментом протидії злочинній діяльності.

Коментарі

До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!

Залишити коментар

Посилання в коментарях заборонені. Редакція може видалити коментар без пояснення причин.
На початок ↑