Маск запропонував Трампу обмежити швидкість Starshield в Україні

Ілон Маск особисто звернувся до президента США Дональда Трампа з пропозицією знизити швидкість роботи супутникової системи Starshield на території України. Згідно з даними, опублікованими виданням The Telegraph, ця ініціатива суттєво вплинула на бойові можливості Збройних Сил України, зокрема на їхню здатність протидіяти швидкісним російським безпілотникам.

Роль Пентагону та заперечення відповідальності

Про ці події стало відомо завдяки чотирьом джерелам, обізнаним із ходом переговорів. Як зазначив один із співрозмовників, президент США підтримав ідею підприємця. Після цього Пентагон отримав можливість запровадити обмеження для Starshield, яка є військовою модифікацією цивільної мережі Starlink.

Раніше Ілон Маск публічно заперечував свою причетність до обмеження доступу України до системи. Він наголошував, що параметри швидкості та використання Starshield визначають американські військові, а фінальне слово залишається за президентом США. Проте джерела The Telegraph стверджують, що Маск і Трамп були залучені до ухвалення рішення. Цю версію підтвердили європейський високопосадовець та двоє українських співрозмовників видання.

Вплив на роботу українських безпілотників

Запроваджені обмеження змусили українські дрони, які використовують Starshield, працювати на швидкості близько 160 км/год. Це створило серйозну проблему для перехоплення російських реактивних дронів і ракет, швидкість яких приблизно вдвічі вища.

Раніше радник президента України Володимира Зеленського повідомляв, що SpaceX обмежила доступ до Starshield, яку українські військові застосовують для перехоплення реактивних безпілотників та нанесення ударів углиб території противника.

Під час саміту ЄС у Брюсселі у п’ятницю Володимир Зеленський охарактеризував ці обмеження як «дуже небажаний і неприємний сюрприз». За словами українського президента, згодом із Білого дому надійшли сигнали про можливе відновлення функціоналу. Водночас він уточнив, що попередні обмеження швидкості ще не знято повністю, хоча процес відновлення доступу вже триває.

Реакція Білого дому та пояснення мотивів

У п’ятницю Дональд Трамп заявив, що не вважає себе чи Ілона Маска відповідальними за втрату Україною доступу до Starlink. Анонімний американський чиновник, якого цитує AFP, також заперечив, що президент США просив скоротити можливості Starshield для України, стверджуючи, що такого запиту не надходило.

Раніше Reuters повідомляло, що рішення про обмеження могло бути ухвалене в Білому домі. Пентагон публічно не коментував причини цих заходів.

За інформацією The Telegraph, Ілон Маск міг непокоїтися через можливу негативну реакцію європейських споживачів. Одно з джерел видання стверджує, що підприємець публічно перекладав відповідальність на адміністрацію США, тоді як обидві сторони брали участь у процесі.

Пошук альтернатив та міжнародна реакція

Це не перший випадок, коли Ілона Маска звинувачують у обмеженні використання Starlink на шкоду Україні. У 2023 році він підтвердив, що відхилив запити Києва щодо використання системи для атак безпілотниками на Крим, який Росія незаконно анексувала. Тоді він пояснив своє рішення небажанням бути причетним до «великого акту війни».

Водночас на початку 2026 року в Україні схвально оцінювали роль Маска у блокуванні незаконного доступу російських військових до Starlink.

На тлі останніх подій у Європі посилюються побоювання щодо надмірної залежності від Ілона Маска та його компанії SpaceX. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до підприємця в соцмережах із попередженням: «Як ваші європейські клієнти, ми стежимо за вами».

Європейський Союз планує до 2030 року ввести в експлуатацію власну супутникову систему Iris², яка має стати альтернативою Starlink.

За даними видання, європейські дипломати також радили Володимиру Зеленському стримати критику на адресу Дональда Трампа, побоюючись подальшого скорочення американської підтримки України.

Американський президент раніше різко критикував українські удари по російських нафтопереробних заводах і пов’язував їх зі зростанням цін на енергоносії напередодні проміжних виборів у США.