Президент України пояснив, чому поки що не призначено нового глави Офісу генерального прокурора, та відповів на запитання щодо звинувачень на його адресу з боку ексочільника відомства.
Деснянський райсуд розглядає позов прокуратури до Василя Білогури. Його звинувачують у завищенні вартості будматеріалів під час відбудови гімназії за швейцарські кошти.
Аналітика показує, що 1399 документів, поданих 1012 особами, які працюють у СБУ, приховані від публічного доступу. Рекорд припадає на 2023 рік.
Нова заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль має освіту з політології та багаторічний досвід роботи в сфері цифровізації.
Анна Прокоп розповіла, як двоє чоловіків і жінка оточили молодого українця в магазині Żabka, ображали його та погрожували повернутися після зміни.
У Бучі з'явилась компанія, що об'єднала експертів з морських дронів та інвесторів. Аналіз структури власності виявив зв'язки з фондом «Фалькор» та дискусію навколо ідентичності одного з бенефіціарів.
Російські безпілотники влучили в інфраструктуру енергокомпанії в Полтавській області 14 листопада, що призвело до великого загоряння.
Єгор Буркін у інтерв'ю прокоментував співпрацю колишнього міністра цифрової трансформації з криптопідприємцем та обставини збору 42 мільйонів доларів для ЗСУ.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що застосування моделі гуманітарної місії, реалізованої раніше в тимчасово окупованих Росією Олешках Херсонської області, до Костянтинівки Донецької області буде вкрай складним. Цю думку омбудсмен виклав під час засідання тимчасової слідчої комісії з питань розслідування ймовірних порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики і прав людини в період дії воєнного стану, яке відбулося 13 листопада.
«Максимально важко. Скажу відверто. Чому? Ситуація між Олешками і Костянтинівкою є принципово різною», — наголосив Лубінець.
За його словами, ключовим фактором успіху в Херсонській області стала природна перешкода — річка, яка дозволила організувати евакуацію. У Костянтинівці такої природної перепони немає, що призводить до відсутності чіткого розмежування між позиціями українських військових та російських окупантів.
Омбудсмен підкреслив, що перед розглядом можливості проведення будь-якої операції необхідно окремо опрацювати питання забезпечення реального режиму тиші. Він пояснив, що будь-яка гуманітарна місія починається насамперед із комунікації зі Збройними силами України та силами оборони.
«І треба від них у першу чергу отримувати аналіз потенційних загроз, які можуть призвести до небезпеки для нашої сторони, для наших громадян під час проведення гуманітарних місій», — додав Лубінець.
Дмитро Лубінець також повідомив, що йому нічого не відомо про потенційну підготовку такої місії. Обговорення цього питання виникло на тлі заяви нелегітимного президента РФ Володимира Путіна. 12 листопада, під час зустрічі зі спецпосланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, Путін запропонував організувати гуманітарну місію в Костянтинівці за аналогією з Олешками, стверджуючи, що Росія контролює місто й готова гарантувати безпеку.
13 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія готова розпочати розмінування підступів до Костянтинівки, на що, за його словами, знадобиться п’ять днів. Він також стверджував, що після розмінування та узгодження гарантій безпеки можна буде провести гуманітарну операцію для евакуації 400–500 цивільних.
Зазначимо, що раніше Костянтинівку взагалі не розглядали серед населених пунктів, де могли б організувати подібні операції. Українська сторона має попередній перелік таких територій, однак основна увага зосереджувалася на тимчасово окупованій частині Херсонської області.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!