Рада підтримала запровадження мита на експорт необробленого каменю

Український парламент ухвалив рішення, спрямоване на зміну стратегії використання природних ресурсів. Верховна Рада підтримала законопроєкт, який встановлює експортне мито в розмірі 300 євро за тонну для необробленого граніту, габро, лабрадориту та базальту. Головна мета такої ініціативи — стимулювати переробку сировини в Україні, що дозволить створити нові робочі місця та підвищити валютні надходження до бюджету.

Відмова від експорту сировини

Засновниця Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак у розмові з виданням «Комерсант Український» пояснила, чому продаж сировини за кордон є невигідним для економіки. За її словами, така практика позбавляє вітчизняні підприємства значної частини потенційного прибутку. Натомість, якщо камінь переробляти в Україні, його можна реалізувати за вищою ціною, що збільшить податкові надходження та забезпечить зайнятість населення.

Експертка наводить конкретні цифри: після обробки вартість каменю може зрости у 3–4 рази порівняно з ціною необробленої сировини.

Де залишається додана вартість

Сьогодні одним із основних покупців українського лабрадориту є Китай. Там сировину розпилюють, полірують і перетворюють на дорогі матеріали для будівництва та оздоблення. За даними, наведеними в матеріалі, через китайський ринок український камінь також потрапляє до Росії. Внаслідок цього додана вартість від переробки, а також створені робочі місця і податки залишаються за кордоном, зокрема в країні-агресорі.

Впровадження мита має змінити цю ситуацію, стимулюючи компанії переробляти ресурси на місці, а не експортувати їх у первинному вигляді.

«У цьому рішенні я бачу ситуацію, вигідну для всіх: виграють і держава, і бізнес», — зазначила Оринчак в інтерв’ю виданню «Комерсант Український».

Перспективи на майбутнє

На думку Оринчак, майбутнє української добувної галузі — не лише у видобутку, а й у побудові повного виробничого циклу — від сировини до готового продукту. Серед перспективних напрямів вона виділяє оборонну, медичну, аерокосмічну та енергетичну промисловості. Зокрема, український титан, на її думку, може стати основою для виробництва складної авіаційної техніки.

«Наступні 50 років — це лише переробка. Саме там найбільша маржа», — наголосила експертка.

Водночас для розвитку переробних потужностей необхідні інвестиції та доступ до фінансових ресурсів. Як одне з рішень, Оринчак пропонує кооперацію між компаніями та використання давальницької сировини, коли власник ресурсу домовляється з іншим підприємством про його переробку.

Наразі закон про запровадження мита очікує на підпис президента. Тож нові правила експорту ще не набули чинності.