Резервні потужності українців сягають 3 ГВт: як це впливає на енергетичну безпеку Києва

Українські громадяни та бізнес суттєво зміцнили свою енергетичну автономію, накопичивши значний запас резервного живлення. За оцінками, загальна потужність встановлених у домівках та комерційних об'єктах зарядних станцій і інших систем забезпечення електропостачання вже сягає позначки понад 3 ГВт.

Порівняння зі споживанням столиці

Ці дані раніше озвучував Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA. За його інформацією, сумарна накопичувана ємність таких систем в Україні становить приблизно 1,6 ГВт, тоді як їхня загальна потужність перевищує 3 ГВт.

Для контексту варто зазначити, що навіть у періоди сильних морозів споживання електроенергії Києвом сягає близько 2 ГВт. Це означає, що сукупна потужність приватних резервних джерел по всій країні формально перевищує зимове навантаження на енергосистему столиці.

Різниця між потужністю та запасом енергії

Водночас ці показники не свідчать про здатність акумуляторів повністю замінити централізовану мережу. Потужність та запас енергії — це різні фізичні величини. Зарядна станція може генерувати значну потужність, але лише протягом обмеженого часу, доки не вичерпається заряд батареї. Після розрядження пристрій потребує повторного живлення від мережі, генератора або іншого джерела.

Роль у стабілізації ситуації

Попри обмеження, масове впровадження таких систем може суттєво пом'якшити наслідки аварійних або стабілізаційних відключень. Громадяни зможуть підтримувати роботу освітлення, побутової техніки, зв'язку та інтернету, а також циркуляційних насосів. Бізнес-структури також отримають можливість частково продовжувати діяльність навіть за відсутності централізованого електропостачання.

Вразливість сучасної забудови

Питання резервного живлення набуває особливої гостроти для сучасних багатоповерхівок. Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України, раніше звертав увагу на те, що будинки, які значною мірою залежать від електрики, виявляються вразливими під час тривалих відключень. Без електроенергії зупиняються насоси водопостачання та опалення, ліфти й інші інженерні системи.

За оцінкою Закревського, значна частина старої забудови столиці газифікована, тоді як багато висоток повністю залежать від електричної та централізованої інфраструктури.

Міські резервні потужності

Окрім приватних ініціатив, у Києві паралельно розвивають міські резервні потужності. Зокрема, влада столиці планувала до кінця 2026 року довести сумарну потужність когенераційних установок до 200 МВт.

Отже, домашні акумулятори та зарядні станції можуть слугувати додатковою «подушкою безпеки» в опалювальний сезон, проте самі по собі вони не гарантують повного захисту столиці від наслідків масштабних атак на енергетичну інфраструктуру.