Схема Плєхова: 5,68 млрд грн держзамовлень та збитки у структурних підрозділах

Харківський завод засобів індивідуального захисту (ХЗЗІЗ) є ключовим постачальником захисного спорядження для української армії. З 2017 року підприємство отримало державних підрядів на загальну суму 5,68 млрд грн. Однак з жовтня 2025 року доступ до інформації про компанію обмежено постановою Кабінету Міністрів № 1257. Попри це, дані, які раніше опублікували в відкритих реєстрах, викликають серйозні запитання щодо прозорості фінансових процесів.

Власницька структура та роль фонду

До моменту закриття інформації засновниками ХЗЗІЗ вказували Максима Плєхова (30,1%), Ірину Мосцевенко та Юрія Федорова (по 29,95%), а також акціонерне товариство «ЗНВКІФ „Українські оборонні інновації“» (10%). Саме цей фонд є центральним елементом бізнес-конструкції: його кінцевим бенефіціаром і керівником є Плєхов. Раніше фонд мав назву «Альтімо», а його статутний капітал збільшився з 8,4 млн до 157,4 млн грн.

У власності фонду перебувають 100% часток у ТОВ «Рарог Текстиль», «Рарог Армор», «Рарог Манюфекчурінг», «Авеню Т» та «Комерц Армор». Також фонду належить торговельна марка Plastoon, під якою бронежилети постачаються до Збройних Сил України.

Фінансові аномалії у виробничих структурах

«Рарог Текстиль» спеціалізується на виробництві спеціальних тканин для військових потреб. За 2024 рік компанія зафіксувала виторг у розмірі лише 23,5 тис. грн при збитку 1,06 млн грн. Водночас активи підприємства становили 67,7 млн грн, а зобов'язання — 68,7 млн грн. Це означає, що компанія з майже нульовою виручкою накопичила борги, які перевищують вартість її майна. Виникає питання: хто є кредитором заводу і за чий рахунок він функціонує, що має з'ясувати податкова служба.

Конкуренція між афілійованими компаніями

«Комерц Армор» було зареєстровано у квітні 2024 року в Лозовій, після чого компанія перейшла під контроль фонду Плєхова. У грудні 2025 року на торгах «Державного оператора тилу» (ДОТ) ця структура запропонувала бронежилет Plastoon UAFE Gen 2, вироблений самим ХЗЗІЗ, на 6 гривень дешевше, ніж завод, який брав участь у іншому лоті тієї ж закупівлі.

З 2025 року «Комерц Армор» отримала підрядів на 1,31 млрд грн. У вересні 2026 року компанія уклала контракт з Агентством оборонних закупівель (АОЗ) на 266 млн грн, де ціна одного бронежилета склала 35 467 грн.

Антимонопольні розслідування та санкції

У травні 2026 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) відкрив справу № 145-26.13/42-26 проти ХЗЗІЗ за підозрою в антиконкурентних узгоджених діях, які спотворюють результати торгів ДОТ. Паралельно АОЗ стягує з заводу пеню за договорами поставки; рішення про стягнення 2,8 млн грн вже підтверджено апеляційним судом.

Податкові ризики та вимоги до контролюючих органів

Венчурний корпоративний фонд згідно з Податковим кодексом не сплачує податок на прибуток від своєї діяльності. Хоча такий режим є законним, ситуація, коли операційні компанії на держзамовленнях демонструють збитки, а активи та бренди зосереджені в одному неоподатковуваному фонді, створює ризики щодо внутрішньогрупових цін та виведення прибутку. Це вимагає обов'язкової перевірки контролюючими органами.

Автори розслідування висувають такі вимоги:

• Державній податковій службі та Бюро економічної безпеки провести документальні перевірки ХЗЗІЗ, «Рарог Текстиль», «Комерц Армор» та фонду «Українські оборонні інновації», встановити кредиторів та ціни на сировину і продукцію всередині групи.
• Національному агентству України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі оцінити закупівлі, де афілійовані компанії брали участь в одних і тих самих торгах.
• АМКУ перевірити грудневі торги 2025 року з участю ХЗЗІЗ та «Комерц Армор».
• Державній службі фінансового моніторингу проаналізувати рух коштів між операційними компаніями та фондом.
• Міністерству оборони та АОЗ публічно пояснити, як враховується пов'язаність учасників під час оцінки конкуренції на торгах.

Під час війни кожна гривня оборонного бюджету безпосередньо впливає на захист конкретного військовослужбовця, тому держава має чітко розмежовувати виробничі процеси та бухгалтерські маніпуляції. У наступній частині розбору буде розглянуто кредитори «Рарог Текстиль» та ланцюги поставок усередині групи.