Слідство вбачає завищення цін на обладнання для «Київводоканалу» на 20–30%

Під час розслідування службової недбалості, пов'язаної з наслідками масованої атаки на Київ 9 січня 2026 року, правоохоронці виявили ознаки зловживань при закупівлі обладнання для комунальних підприємств. Зокрема, встановлено, що «Київводоканал» придбав техніку на 58,85 мільйона гривень за цінами, які, за версією слідства, були завищені на 20–30%.

Контекст розслідування: наслідки атаки та провадження

9 січня 2026 року Київ зазнав масованого удару: було застосовано 240 безпілотників та 36 ракет, четверо людей загинули, пошкоджено критичну інфраструктуру. Через це окремі райони міста залишилися без тепло- та водопостачання. 15 січня, через шість днів після інциденту, поліція Києва відкрила кримінальне провадження за фактом службової недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки.

Під час слідчих дій поліція та СБУ вилучили документи щодо підготовки столиці до роботи в умовах атак, захисту об'єктів критичної інфраструктури та проведення відповідних закупівель. Хоча назви установ у судових ухвалах знеособлені, з контексту випливає, що йдеться про Київську міську раду, КМДА та підпорядковані їм підприємства, зокрема ПрАТ «АК «Київводоканал» та КП «Київтеплоенерго».

Висновки експертів: затримки та нестача фінансування

У матеріалах справи містяться висновки фахівців, залучених до аналізу документів. Вони встановили, що стратегію розвитку Києва та міські програми оновили «із значним запізненням». Також, попри наявність коштів у бюджеті, місто не забезпечило належного фінансування операторів критичної інфраструктури. Це призвело до перенесення строків виконання робіт на кінець 2026 року.

Слідство пов'язує ці порушення з відключенням світла, води та тепла 9 січня 2026 року. Загальну шкоду оцінено у 29,15 млн грн незапланованих витрат. Розподіл коштів виглядає так:

• 11,48 млн грн — допомога 287 киянам, чиї квартири постраждали;
• 14,02 млн грн — витрати комунальних домоуправлінь;
• 1,51 млн грн — кошти державного бюджету;
• 2,14 млн грн — кошти акціонерного товариства.

Щодо КП «Київтеплоенерго», слідчі отримали доступ до первинних документів (актів, кошторисів, комерційних пропозицій), що стосувалися будівництва інженерного захисту ТЕЦ, резервного живлення та встановлення когенераційної установки.

Закупівлі «Київводоканалу»: ознаки змови

Найбільш детально в ухвалах описано закупівлі «Київводоканалу», спрямовані на забезпечення резервного живлення водопостачання та водовідведення. Зокрема, згадано купівлю дев'яти дизель-генераторів на суму 243,41 млн грн за угодою від 19 грудня 2025 року. Слідство вважає, що технічне завдання на ці обладнання «має окремі дискримінаційні ознаки відносно інших виробників».

Також для роботи цих генераторів водоканал уклав три угоди на обладнання загальною вартістю 58,85 млн грн. За версією слідства, постачання здійснювалося за завищеними на 20–30% цінами. Переможцем стала ТОВ «Енерджигруп». У документах йдеться, що підрядник із водоканалом влаштували «протиправний механізм», спрямований на привласнення бюджетних коштів.

Схема діяльності фігуранта виглядала так: спочатку компанії передали 18 прямих угод на проєктування резервного живлення на суму 9,46 млн грн, а згодом вона отримала сім підрядів на будівництво на загальну суму 320,69 млн грн. «Енерджигруп» була єдиною учасницею цих торгів, що, на думку слідства, «свідчить про попередню змову» та «штучне створення антиконкурентних дій». Крім того, за версією розслідування, компанія планує постачати перетворювачі «Schneider Electric» китайського виробництва з завищенням ціни на 15–20%.

Зв'язки компанії «Енерджигруп» із керівництвом енергетичного сектору

У системі «Прозорро» наразі зареєстровано 57 контрактів між «Київводоканалом» та «Енерджигруп» на загальну суму 599,64 млн грн. Таким чином, водоканал став найбільшим замовником цієї компанії. «Енерджигруп» також є топовим виконавцем робіт для низки обленерго та фігурувала в матеріалах щодо перерозподілу ринку трансформаторів.

ТОВ «Енерджигруп» було зареєстровано наприкінці 2015 року в Дніпрі під назвою «Бест Продакшн». Навесні 2016 року компанія змінила назву, переїхала до Харкова та перейшла до нинішнього власника і директора Максима Десяткова.

В активі фірми підряди сукупно на 3,94 млрд грн. З цієї суми 2,13 млрд грн припадає на вісім обленерго, сім з яких входять до державної групи АТ «Українські розподільчі мережі» (УРМ).

Максим Десятков також керує і співволодіє ТОВ «Естейт Енерджи» разом з Іриною Гармаш. Ірина Гармаш є дружиною Андрія Гармаша, колишнього очільника КП «Харківський метрополітен», який з 2024 року обіймає керівну посаду у Департаменті будівництва Харківської міськради.

До вересня 2026 року співзасновником «Естейт Енерджи» була Вікторія Белоцька — дружина Олексія Белоцького, якого в серпні 2026 року призначено в.о. генерального директора державного УРМ. До цього Белоцький працював директором Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА, був радником ХОВА з питань розвитку інфраструктури, керівником напряму економіки та фінансів АТ «Українські розподільні мережі» та радником міністра. З листопада 2023 року по липень 2026 року він обіймав посаду заступника генерального директора АТ «Українські енергетичні машини».

Варто зазначити, що офіси «Енерджигруп» та АТ «Українські енергетичні машини» розташовані в одному будинку. Окрім київського провадження, договори «Енерджигруп» вилучалися під час обшуків у кримінальному провадженні щодо закупівлі когенераційних установок для КП «Харківські теплові мережі».