Статус у соцмережі не відповідає реаліям
Руслан Кравченко вже не обіймає посаду генерального прокурора України, однак його профіль у Facebook досі містить відповідну інформацію. У вересні 2026 року чиновника відсторонили від виконання обов'язків на тлі корупційного скандалу. Після відрядження до Франції він не повернувся до країни, а згодом був звільнений зі структури прокуратури. Попри це, підпис у його соцмережі досі свідчить про те, що він є керівником державної інституції.
Проблема приватизації інституційних ресурсів
Ситуація з Кравченком є частиною ширшої проблеми, яку досліджувала редакція «Голка» ще в лютому. Тоді аналіз показав, що username приблизно половини Telegram-каналів голів військових адміністрацій містить прізвище керівника. Це означає, що такі канали можуть переходити разом із чиновниками з однієї посади на іншу. Людина залишає державну службу, але забирає з собою канал із вже сформованою аудиторією.
Ризики для виборчого процесу та репутації держави
Збереження контрольованих майданчиків може надати колишнім посадовцям суттєву перевагу на повоєнних виборах. Вони матимуть власну платформу з великою аудиторією, яку формували під час роботи в держструктурах, тоді як інші кандидати позбавлені такого ресурсу.
Окрім політичних ризиків, існує й інша загроза. Якщо ексчиновник продовжує вести сторінку, яка представляє його як керівника державної інституції, його публічні висловлювання можуть сприйматися громадськістю як офіційна позиція інституції. Це може шкодити репутації як конкретної установи, так і держави загалом.
Такі канали мають залишатися у власності інституції після зміни керівництва. Новий очільник повинен отримувати доступ до вже існуючої аудиторії, а не створювати новий ресурс з нуля.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!