Україна відхилила американську пропозицію щодо передачі Донбасу Москві

Відмова від територіальних компромісів

Київ відхилив нову ініціативу Вашингтона, яка передбачала зміну кордонів як умову для поновлення мирних переговорів із Москвою. Про це повідомляє The Telegraph. Згідно з даними видання, представники президента США Дональда Трампа висунули пропозицію, за якою Росія отримувала б контроль над усією територією Донбасу вздовж лінії фронту, тоді як Україна зберігала б за собою міста, які вона нині утримує в цьому регіоні.

Українська сторона категорично відхилила цю ідею. Як заявив джерело, близьке до переговорного процесу: «Українська делегація ніколи не обговорювала жодних поступок щодо будь-яких територій, які окупувала Росія. Україна ніколи не визнає цього — ані де-факто, ані де-юре. І це завжди було нашою позицією за столом переговорів» (Українська делегація ніколи не обговорювала жодних поступок щодо будь-яких територій, які окупувала Росія. Україна ніколи не визнає цього — ані де-факто, ані де-юре. І це завжди було нашою позицією за столом переговорів).

Контекст переговорів в Абу-Дабі

Мирні переговори за посередництва США фактично застрягли через вимогу Москви передати їй близько п’яти тисяч квадратних кілометрів території Донецької та Луганської областей, які російські війська досі не захопили. Напередодні зустрічі в Абу-Дабі Дональд Трамп заявив, що після завершення війни в України буде «інша форма». Водночас американські посадовці раніше натякали, що під час закритих консультацій українська сторона демонструвала готовність до певних територіальних поступок.

У вівторок, 10 листопада, після дев’ятимісячної перерви Україна та Росія повернулися до прямих переговорів в рамках мирного процесу, який підтримує Дональд Трамп. Зустріч представників обох країн відбулася в Абу-Дабі, де її організували зять американського президента Джаред Кушнер і спецпосланець Стів Віткофф.

Фокус на гарантіях безпеки

Через обмежені можливості для обговорення територіальних питань американські переговірники зосередилися на гарантіях безпеки після завершення війни. Ці гарантії мають не допустити нового збройного конфлікту в разі досягнення домовленості про припинення вогню.

Відкриваючи зустріч, Джаред Кушнер порушив питання, яке, за його словами, найчастіше цікавить європейських партнерів: чи справді Росія та очільник Кремля Володимир Путін готові до миру. «І з того, що ми зі Стівом почули від нього, можемо з упевненістю сказати, що віримо в це за належних умов» (І з того, що ми зі Стівом почули від нього, можемо з упевненістю сказати, що віримо в це за належних умов), — зазначив він.

Оцінка Зеленського та позиція Європи

Після завершення зустрічі президент України Володимир Зеленський оцінив переговори як «конструктивні та досить змістовні». У дописі в соцмережах він зазначив, що сторони обговорили можливі гуманітарні кроки, зокрема звільнення полонених, яке залишається пріоритетом. Також учасники переговорів докладно розглянули зміст гарантій безпеки для України та механізми їхньої довгострокової дії.

Раніше того ж дня представники України та США окремо зустрілися з делегацією європейських країн, до якої долучився радник із національної безпеки Великої Британії Джонатан Пауелл.

Американські посадовці переконані, що Київ і Москва не зможуть домовитися про територіальні поступки без обговорення майбутньої системи безпеки в Європі. Вони також враховують, що Володимир Путін протягом багатьох років неодноразово критикував розширення НАТО на схід, у напрямку територій колишнього СРСР, і називав посилення військового альянсу «загрозою для безпеки Росії».

Водночас європейські посадовці заявили, що НАТО не погодиться на жодні вимоги щодо зменшення кількості своїх військових і озброєння. При цьому європейські представники заявили про готовність обговорити відновлення контактів із Москвою, щоб знизити напруженість.

У спільній заяві США, європейських країн та України наголошено, що всі майбутні домовленості мають гарантувати повагу до суверенітету й територіальної цілісності України, її права самостійно ухвалювати рішення, а також передбачати надійний захист від нової агресії.