Вартість захисту енергооб'єктів Київщини зросла до 2,3 млрд грн через оновлення проєктів

Підготовка Київської області до зимового опалювального сезону супроводжується суттєвим зростанням коштів, необхідних для захисту енергетичної інфраструктури. Вартість робіт із захисту пріоритетних підстанцій напругою 110 кВ після коригування проєктної документації зросла з 1,7–1,8 млрд грн до 2,3 млрд грн. Про це заявив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Руслан Олійник.

Фінансовий розрив та джерела коштів

Наразі з державного бюджету на будівництво другого рівня захисту підстанцій 110 кВ виділено близько 1,1 млрд грн. З цієї суми підрядникам вже перераховано приблизно 700 млн грн авансових платежів. Водночас вартість матеріалів і робіт, які вже реалізовано, становить близько 1,2 млрд грн, що свідчить про наявний фінансовий розрив.

Окремою статтею витрат є перший рівень захисту, який має бути забезпечений за кошти обласного бюджету. Йдеться про захист підстанцій 35 кВ, когенераційних установок, насосних станцій водопроводу та каналізації, водоочисних споруд, котелень, а також об'єктів газотранспортної та газорозподільної систем. Для базового фізичного захисту використовують біг-бегі з наповнювачем, які допомагають убезпечити обладнання від уламків та непрямих уражень.

Зростання кошторису до 2,3 млрд грн пояснюють врахуванням оновлених рекомендацій Генерального штабу та коригуванням проєктних рішень. Загальне збільшення вартості становить приблизно 500–600 млн грн. Середня вартість захисту однієї підстанції 110 кВ на Київщині оцінюється в орієнтовно 90 млн грн, тоді як в окремих регіонах України ця сума сягає 120 млн грн.

Для прискорення темпів будівництва начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко опрацьовує питання збільшення авансування підрядників. У міністерстві наголошують, що питання додаткового фінансування потребує вирішення на державному рівні, тому чиновники клопотатимуть перед Урядом про виділення необхідних коштів.

Безпека будівельних процесів

Головним викликом для будівельників залишається безпекова ситуація. Об'єкти критичної інфраструктури є одними з пріоритетних цілей російських атак, тому роботи доводиться вести в умовах постійної загрози. Повітряні тривоги безпосередньо впливають на продуктивність: за найвищого рівня загрози будівельні роботи припиняються, а працівники переходять в укриття.

Руслан Олійник зазначив, що після налагодження ефективнішої взаємодії з обласною військовою адміністрацією темпи будівництва зросли втричі. Водночас конкретні відсотки готовності окремих об'єктів не розголошують з міркувань безпеки.

Для підстанцій 110 кВ передбачений другий рівень захисту, ключовим елементом якого є бетонне укриття (шелтер). Його завдання — зменшити ризик пошкодження обладнання внаслідок атак. Наступним етапом стане будівництво переддетонаційного екрана, який має перехопити ворожу повітряну ціль до її влучання в основне укриття.

Ризики знеструмлення та альтернативні рішення

Заступник міністра наголосив, що жоден інженерний захист не гарантує абсолютної безпеки. Багато залежатиме від масштабу російських атак та кількості засобів ураження. Відповідаючи на запитання про можливі тривалі відключення світла, Олійник зазначив, що відповідально прогнозувати повну відсутність таких знеструмлень неможливо.

Водночас План стійкості передбачає не лише захист критичних об'єктів, а й розвиток розподіленої генерації та забезпечення резервного живлення. Це має допомогти зменшити наслідки можливих пошкоджень. За словами чиновника, під час підготовки Плану стійкості врахували досвід минулого опалювального сезону, а необхідні заходи визначили спільно з ДТЕК та іншими профільними службами.

«Розраховую, що завдяки виконанню запланованих заходів регіон зможе пройти зимовий період стабільніше», — зазначив Руслан Олійник.

Паливні запаси та захист мостів

Окремо заступник міністра прокоментував інформацію про нібито знищення всіх нафтобаз у Київській області. Він заперечив ці повідомлення та запевнив, що підстав для занепокоєння щодо забезпечення регіону пальним наразі немає. У паливній сфері активно використовують поняття «рухомий резерв», і як бізнес, так і держава вжили необхідних заходів для його формування.

Також продовжується робота з захисту газових магістралей та ключової інфраструктури, яку раніше розпочали спільно з газовими службами та операторами.

Щодо захисту столичних мостів, на переправах встановили автоматизовані турелі, для роботи яких потрібні стабільне електроживлення та інтернет. Оскільки мости перебувають на балансі міста, реалізація цього завдання потребувала тісної взаємодії зі столичною владою.

Виконується також завдання зі створення альтернативних переправ на випадок пошкодження основних транспортних маршрутів. Йдеться про понтонні переправи, насипні дамби, під’їзні шляхи та додаткові мости. Хоча ці маршрути не зможуть повністю замінити пропускну спроможність наявних мостів, вони підвищать стійкість транспортної системи. Конкретних дат завершення робіт не називають через вплив безпекової ситуації.

Водопостачання та оборона регіону

Руслан Олійник закликав не робити категоричних прогнозів щодо можливого зневоднення столиці та області через російські атаки. Робота із забезпечення стабільного проходження зимового періоду триває. Щодо можливого зупинення столичного метро через знеструмлення, оцінка ризиків залежить від характеру пошкоджень та можливостей резервного живлення.

Наприкінці розмови заступник міністра прокоментував можливість повторного наступу російських військ. Він наголосив, що оборона регіону залишається одним із ключових пріоритетів, а столиця та область мають достатньо сил і засобів для стримування ворога. Заступник міністра висловив упевненість, що військове командування робить усе необхідне для недопущення просування російських військ.