Міністр фінансів США Скотт Бессент у коментарі телеканалу Fox News звинуватив європейські країни у фінансуванні Путіна та назвав їхню реакцію на угоду Вашингтона з Москвою лицемірством.
Генеральне управління цивільної авіації Саудівської Аравії офіційно визнало факт попадання в четвертий термінал. Попередній удар по третьому терміналу призвів до загибелі 12 осіб.
Міністр оборони заявив про 100% ефективність перехоплювачів «Барс» та розширення авіаційного складу ППО для боротьби з новими загрозами.
Президент України підтвердив підтримку ініціативи Дональда Трампа щодо зупинки ударів по енергоінфраструктурі, наголосивши на необхідності отримання конкретних умов від Вашингтона та згоди з боку Росії.
Андрій Сибіга 12 жовтня в Люксембурзі обговорить з колегами з ЄС нові заходи тиску на Москву, включаючи заборону виїзду для дипломатів та розширення санкційного списку.
Президент України підтвердив, що наступного тижня країна отримає близько 3 мільярдів євро військової підтримки від Європейського союзу, про що йшлося під час розмови з Урсулою фон дер Ляєн.
Міністр охорони здоров’я Великої Британії Вес Стрітінг заявив про незмінну підтримку Києву та наголосив на відповідальності Росії за ведення війни.
Президент України підтвердив, що Канада приєдналася до розробки спільного з Європою проєкту антибалістичної системи FREYJA.
Наприкінці вересня представники адміністрації президента США Дональда Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, представили Росії пакет із трьох суттєвих економічних стимулів. Ці пропозиції передбачали розмороження коштів та послаблення санкційного тиску в обмін на часткове припинення бойових дій, яке мало стосуватися або енергетичної сфери, або морських маршрутів. Про це повідомила The New York Times, посилаючись на джерела, знайомі з деталями переговорного процесу.
Першим пунктом плану було розблокування мільярдів доларів російських державних активів, заморожених західними країнами. Згідно з даними видання, ці кошти могли бути надані як стартовий стимул ще до офіційного укладення перемир'я. Раніше американська сторона вже обговорювала можливість повернення Москві суми до 100 млрд доларів.
Друга ініціатива передбачала відновлення плану продажу частки російської нафтогазової компанії «Лукойл» консорціуму інвесторів із Близького Сходу. Йшлося про угоду багатомільярдного масштабу, причому деякі потенційні покупці мають ділові зв'язки з американськими переговорниками.
Третім заохочувальним заходом міг стати дозвіл для Білорусі на експорт калійних добрив.
Українські чиновники, за інформацією NYT, були вражені масштабом поступок, які обговорювалися для Росії. Водночас Київ не відхилив ідею повністю, а сформулював власні вимоги. Україна запропонувала розморожувати російські активи лише за умови одночасного виділення Києву аналогічних фінансових ресурсів. Альтернативним варіантом стало надання додаткової військової допомоги Україні на випадок порушення Росією режиму припинення вогню.
Видання зазначає, що подальша домовленість між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального була укладена без жодних зобов'язань з боку Росії стосовно ведення війни проти України. У NYT вважають, що ця угода стала ще одним прикладом послаблення позицій Києва через надання Москві економічного перепочинку, оскільки Кремль не запропонував у відповідь жодних поступок щодо війни.
Через кілька годин після оголошення домовленості російські офіційні особи заявили, що негайного відновлення мирних переговорів не відбудеться. Дипломатичні зусилля почали згортатися невдовзі після прибуття українських переговорників до Маямі. Перед початком зустрічей Дональд Трамп тривалий час розмовляв телефоном із Володимиром Путіним. За даними видання, переговори української та американської делегацій у Маямі завершилися без досягнення прориву.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!