
У Подільському районі Києва у дворі багатоквартирного будинку знайшли неразорвану балістичну ракету
У дворі житлового будинку в Подільському районі столиці виявлено балістичну ракету, яка не спрацювала.

У дворі житлового будинку в Подільському районі столиці виявлено балістичну ракету, яка не спрацювала.

Банківська таємниця захищає дані про перекази, але фінмоніторинг може зафіксувати нетипову активність. Оподатковуються лише доходи від бізнесу або подарунки від нерідних.

За останні 30 днів пропозиція стейблкоїнів скоротилася на 16 мільярдів доларів, що є найшвидшим відтоком коштів з 2022 року. Експерти обговорюють причини цього явища та можливі наслідки для крипторинку.

Телеведуча поділилася архівним знімком із бабусею та розповіла про дивний збіг, який пов'язав її дитинство з першою великою подорожжю в рамках кар'єри.

Ніколов із Центру протидії корупції прокоментував розслідування Кравченка, стверджуючи, що такі повідомлення поступово підривають суспільну довіру, а не свідчать про конкретні правопорушення.

Експерт Сергій Куюн прогнозує подальше здешевлення пального на АЗС протягом найближчих тижнів. Основним фактором стає різке падіння світових цін на нафту та нормалізація ринку.

За даними російських медіа, два безпілотники атакували морське судно в нейтральних водах Фінської затоки під час його рейсу до Калінінграда.

Український лідер відреагував на звинувачення Ілона Маска у брехні щодо обмеження швидкості Starlink, посилаючись на зворотний зв'язок від військових.

Професори міжнародного права Марко Міланович і Майкл Шмітт опублікували аналіз на юридичному порталі Just Security, у якому висловили сумніви щодо правомірності українських ударів по російських дата-центрах. За їхнім переконанням, такі дії можуть суперечити міжнародному гуманітарному праву, оскільки Київ не надав доказів того, що ці об'єкти безпосередньо використовувалися для військових цілей.
Автори нагадують, що згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, цивільний об'єкт набуває статусу допустимої військової цілі лише за двох умов: його фактичне використання у військових цілях та наявність конкретної військової переваги від його знищення. Експерти підкреслюють, що поширення пропаганди само по собі не перетворює інфраструктуру на законну ціль для атаки.
Для ілюстрації цієї тези автори посилаються на висновки комісії, яка розслідувала бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році. Тоді було зазначено, що пропагандистська діяльність не робить засоби масової інформації допустимою ціллю для удару.
Україна завдавала ударів по дата-центрах компаній «Яндекс», Сбербанк та VK. Офіційне обґрунтування цих дій ґрунтувалося на необхідності протидії російській пропаганді, ботам, а також на тому, що це була відповідь на попередні російські атаки по українських дата-центрах.
Після удару по інфраструктурі «Яндексу» Володимир Зеленський заявив: «стало трохи легше дихати в багатьох соціальних мережах», оскільки зменшилася кількість ботів, ненависті та провокацій. Однак, за оцінкою експертів, міжнародне право забороняє завдавати удари по цивільних об'єктах у відповідь, навіть якщо противник сам порушує ці правила.
Окрему увагу автори приділили удару по дата-центру VK. Україна стверджувала, що компанія обслуговує потреби російської армії та оборонно-промислового комплексу. Втім, юристи вказують, що це твердження стосується компанії загалом, а не конкретного атакованого об'єкта.
Ще більше запитань викликає ситуація з дата-центром Сбербанку, який на момент удару перебував на етапі будівництва. Щоб вважати його військовою ціллю, необхідні точні дані про заплановане військове використання об'єкта після введення в експлуатацію.
«Наведені Україною аргументи не дозволяють кваліфікувати російські дата-центри як військові цілі», — підсумовують автори. Вони також зазначають, що навіть підтверджене військове використання дата-центра не робить удар по ньому автоматично правомірним. Необхідно враховувати можливу шкоду цивільній інфраструктурі, включаючи банківські системи, зв'язок та інші сервіси.
Додатковим аргументом проти ефективності таких ударів є наявність резервного копіювання даних. Експерти наводять приклад: після російських ударів українські провайдери швидко відновлювали роботу за рахунок резервних потужностей у Європі. Якщо військова інформація також зберігалася за кордоном, знищення серверів могло не принести відчутної військової переваги, що суттєво знижує військовий ефект від таких дій.
На завершення експерти підкреслюють, що Росія веде агресивну війну проти України та неодноразово порушувала міжнародне гуманітарне право. Однак це не знімає з України обов'язку дотримуватися правил ведення бойових дій.
«Те, що Україна є жертвою агресії, не звільняє її від відповідальності за незаконні атаки в ході військових дій. Кожне порушення цих норм послаблює позиції, які Україна з таким трудом завоювала. Обґрунтування, які Україна до теперішнього часу наводила щодо своїх ударів по російських центрах обробки даних — відповідні дії та придушення дезінформації — не мають під собою правових підстав. Ми сподіваємося, що в розпорядженні України є більш вагомі та підкріплені фактичними доказами аргументи, ніж ті, які вона представила досі», — пишуть автори статті.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!