Дисциплінарна палата ВРП проголосувала за звільнення судді Гольник через витоки з закритого реєстру

Голосування за звільнення

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП) підтримала подання про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду Полтави Лариси Гольник. Рішення про остаточне звільнення має ухвалити повний склад Вищої ради правосуддя. Поки це питання не вирішено остаточно, Гольник відсторонена від здійснення правосуддя.

Конфлікт із журналістом

Скаргу на суддю подав місцевий журналіст та власник сайту «Останній Бастіон» Геннадій Сікалов. Цей ресурс у грудні 2024 року заблокувало Держспецзв'язку за поширення дезінформації та пропагандистських матеріалів, які створюють загрозу національній безпеці. Сікалов роками публікує критичні матеріали про Гольник, а суддя вважає, що єдиним вигодонабувачем зусиль журналіста є ексмер Полтави Олександр Мамай.

Конфлікт має давню історію. У 2015 році Гольник стала відомою після заяв про спробу хабарництва в інтересах мера Полтави. Тоді задокументували спробу передачі хабаря заступником мера Дмитром Трихном. Спочатку Київський районний суд Полтави виправдав Трихна, але у січні 2022 року Харківський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок, визнав його винним у пропозиції хабаря судді Гольник і призначив умовне покарання. Верховний суд згодом підтвердив цей вирок.

Корупційний скандал із Мамаям

Щодо самого Олександра Мамая справи розглядали окремо. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Мамая визнали винним у організації розтрати 570 тис. грн коштів місцевого бюджету через схему фіктивного працевлаштування двох осіб, які фактично були його домашніми робітницями. Навесні 2023 року, після набрання вироком законної сили, Полтавський міськвиконком звільнив Мамая з посади мера.

Гольник неодноразово публікувала гострі висловлювання у Facebook та блогах, звинувачуючи опонентів, зокрема ексголову суду Олександра Струкова, у створенні нестерпних умов праці та спробах дискредитації її як викривачки. Її позицію підтримували антикорупційні організації, такі як Центр протидії корупції та Фундація DE JURE, а також видання «Українська правда» та «Ліга.нет». Чоловік судді, незалежний журналіст Ігор Гавриленко, також висловлював подібні думки.

Звинувачення від інших журналістів

Крім Сікалова, проти Гольник виступає журналіст Володимир Бойко. Він звинувачує суддю та її чоловіка у спробі заволодіти гаражем психічно хворої сусідки за підробленими документами. Бойко також судиться з Гольник про захист честі і гідності.

«Суддя… два з половиною роки систематично поширює на своїй офіціальній фейсбук-сторінці та в своїх «суддівських» блогах на «Ліга.нет» і «Цензор.нет» фантастичні наклепи, брудні образи, нецензурну лайку й навіть антисемітські вислови на мою адресу… публічно називає мене «жидом»… багато разів публікувала срань з нікому не відомого анонімного російського сайту про те, що я завербований спецслужбами Російської Федерації, які замовили мені дискредитацію її друга Шабуніна», — пояснює Бойко.

Закритий реєстр як інструмент помсти

У центрі дисциплінарного провадження — події навколо скарги на колегу Гольник, суддю Наталію Тімошенко, яку разом із чоловіком Ігорем Гавриленком подано 15 березня 2025 року. Гольник стверджувала, що, вивчаючи практику по справах про визначення місця проживання дитини, виявила ознаки дисциплінарних порушень у рішеннях Тімошенко. Такі справи часто використовують ухилянти для отримання відстрочки від мобілізації та дозволу на виїзд за кордон.

Одна з трьох аналізованих справ стосувалася самого Сікалова. У 2023 році суддя Тімошенко розглядала його позов до ексдружини про визначення місця проживання доньки. Сікалов просив закритий розгляд, побоюючись, що інформацію використають проти його сім'ї. Гольник, маючи повний доступ до реєстру судових рішень, двічі переглядала це закрите рішення та проводила пошуки за запитами «Сікалов поновлення», «Сікалов, Гольник», «Сікалов кримінальне судочинство».

У своїй публікації у Facebook Гольник детально описала цю справу, назвавши Сікалова власником «прокремлівського сайту». Вона зазначила, що судове рішення дозволило Сікалову звільнитися з військової служби «за сімейними обставинами», хоча на момент призову ці обставини не змінилися. Суддя також розголосила персональні дані свідків, думку дитини, дату розлучення Сікалова (2007 рік) та інформацію про виїзди його ексдружини за кордон. За іншими двома справами Гольник обмежилася загальним описом, не розкриваючи конфіденційних даних.

Окрім даних із реєстру, суддя використала конфіденційну інформацію з системи «Аркан» щодо перетину державного кордону Сікаловим, його колишньою дружиною та їх малолітньою дочкою під час та після розгляду справ у 2023 та 2024 роках. Сікалов стверджує, що Гавриленко отримав ці дані від журналіста і радника голови Львівської ВЦА Любомира Ференса.

Розгляд у ВРП

19 жовтня 2019 року у засіданні дисциплінарної палати Гольник та її чоловік підключилися по відеозв'язку, заявивши відводи членам палати. Засідання зірвалося начебто через проблеми зі зв'язком. 2 листопада Гольник пообіцяла бути присутньою особисто, але вранці того дня зареєструвала заяву про неможливість присутності через засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), яке планувалося о 13:00, тоді як розгляд скарги у ВРП почався о 10:00. Дисциплінарний інспектор зазначив, що суддя могла б бути присутньою. Оскільки термін розгляду скарги закінчувався 7 листопада, палата вирішила розглядати справу за відсутності Гольник.

Звинувачення та захист

Геннадій Сікалов заявив, що вважає себе викривачем і що між ним та Гольник існує тривале протистояння. Він розповів, що колись начальник розвідки УБОЗУ Олександр Єрмак представив йому Гольник та Гавриленка, сказавши, що Гольник — його людина, яка має медійну підтримку для кар'єрного зростання. Сікалов відмовився публікувати матеріали на їх честь, після чого, за його словами, Гольник та Гавриленко погрожували йому проблемами, приходили до школи його дитини та розповідали дітям, що його батько — бандит.

У письмових поясненнях, які озвучив дисциплінарний інспектор, Гольник стверджувала, що інформація стала відомою їй у зв'язку з професійною діяльністю та передана через внутрішні канали, а вона виступає викривачем. Вона посилалася на гарантії недоторканності для викривачів. Проте дисциплінарний інспектор зазначив, що це не має правових підстав, оскільки скарга стосується дисциплінарного, а не корупційного порушення. Також зазначено, що Гольник свідомо вживала активних дій для отримання даних, використавши повний доступ, і мала можливість викласти інформацію без розголошення персональних даних, як це було зроблено в інших справах.

Доповідач запропонував застосувати до Гольник догану з позбавленням доплат на один місяць. Проте член ВРП Віталій Махінчук зазначив, що з огляду на понад 15-річний досвід суддя усвідомлювала незаконність своїх дій. Він запропонував звільнити Гольник. За це рішення проголосували 4 з 5 членів палати, один проголосував проти. Гольник має право оскаржувати це рішення.