
БЕБ розслідує схему ввезення техніки Apple та отримання мільярда через крипту
Слідство встановило, що мережа Monolit під керівництвом Кирила Пахомова реалізовувала імпортну техніку без митного оформлення, приймаючи оплату криптовалютою та готівкою.

Слідство встановило, що мережа Monolit під керівництвом Кирила Пахомова реалізовувала імпортну техніку без митного оформлення, приймаючи оплату криптовалютою та готівкою.

Володимир Мединський заявив про досягнення згоди між Україною та РФ щодо повернення полонених, проте деталі операції не розкрито.

У Держбюро розслідувань відмовились назвати персонал фізичного захисту директора Олексія Сухачова, стверджуючи, що це може загрожувати безпеці співробітників.

Олександр Плугатарьов, який обіймав посаду керівника окупаційного підприємства, загинув внаслідок удару БПЛА.

Прем'єр-міністр повідомив про удари по енергоінфраструктурі Вінниччини, Кіровоградщині, Житомирщині та Черкащині. Також пошкоджено залізницю, школу та житлові будинки, є постраждалі.

Екіпаж російського ударного гелікоптера загинув у Ленінградській області, ймовірно, внаслідок дружнього вогню під час відбиття атаки БПЛА.

Лідер гурту "Воплі Відоплясова" у розмові з журналістом припустив, що російська влада могла бути зацікавлена у смерті музиканта задля використання його образу в пропаганді.

Суд призупинив дію рішень про знесення об’єкта на майдані Перемоги. Касаційне провадження зупинили до ухвалення правового висновку в іншій справі.

Ключовим епіцентром нових розслідувань став Подільський міст у Києві, де перетнулись інтереси двох потужних гравців будівельного ринку: Максима Шкіля та Дениса Комарницького. Хоча про Шкіля широко відомо його залучення до проектів з метрополітену, водогонів та кладовищ, його співпраця з Комарницьким, якого пресу роками називали «смотрящим» за столицею, залишалася в тіні. Нова публікація детально описує механізм передачі контролю над об'єктом.
Історія починається з 2017 року, коли генеральним підрядником на будівництво Подільського мосту стала компанія «Еко-Буд-Трейд». Сума контракту сягнула 6,1 мільярда гривень, причому угода укладалася поза системою Prozorro. За даними Єдиного державного реєстру, бенефіціарами фірми виступали Денис Комарницький та Вадим Столар. Журналісти Bihus Info характеризували цю компанію, яка налічувала лише 12 співробітників, як «генерального витратника».
У 2021 році Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував «Еко-Буд-Трейд» на 182,6 мільйона гривень за змову на тендерах, пов'язаних із цим об'єктом. Попри це, міська влада не розірвала договір. Служба безпеки України (СБУ) повідомила про привласнення 153 мільйонів гривень, а прокуратура зафіксувала замах на розкрадання 3 мільярдів. Підозри отримали керівники як генпідрядника, так і комунального замовника.
У 2023 році, коли правоохоронці почали активну роботу щодо «Еко-Буд-Трейд», на будівельному майданчику з'явилася компанія «Автострада». Вона вступила в ролі субпідрядника за безпосереднім запитом компанії Комарницького. Головною умовою, поставленою Максимом Шкілем, стало отримання коштів напряму з міського бюджету. Хоча формально об'єкт залишався за компанією Комарницького, фінансові потоки йшли до Шкіля. Публічно невідомо, хто саме в Київській міській державній адміністрації (КМДА) погодив такий формат і на яку суму.
У березні 2026 року «Еко-Буд-Трейд» офіційно визнали банкрутом. Заборгованість компанії перевищила 3 мільярди гривень, а прокуратура вимагає повернення ще 10,6 мільярда за недійсними договорами. Ситуація сформувала парадоксальну модель: одна структура, яка не здатна повернути борги, та інша, яка продовжує отримувати кошти за виконані роботи.
6 лютого 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило Денису Комарницькому підозру у справі «Чисте місто», що стосується земельної корупції в Київській міській раді. 11 лютого його вивезли до державного кордону. За даними видання УП, перехід до Румунії забезпечили двоє співробітників ДСР. Їх звільнили, тоді як керівник департаменту зберіг посаду. Після цього Комарницький з'явився у Відні. У вересні слідчі НАБУ провели обшук у його житлі в Австрії, а у жовтні 2026 року кримінальну справу скеровано до суду.
Тим часом доля Максима Шкіля склалася інакше. Через чотири місяці після втечі, 11 червня 2025 року, «Автострада» стала єдиним учасником торгів на добудову Подільського мосту. Вартість контракту склала 1,18 мільярда гривень, конкурентів на торгах не виявилося.
У липні 2025 року поліція Києва відкрила кримінальне провадження щодо діяльності «Автостради» на Подільському мосту та водогінних мережах. 5 серпня відбулися обшуки, проте подальший хід справи зупинився. Жодної підозри не оголошено.
Порівняння двох ситуацій демонструє різницю у підходах правоохоронців: за земельну корупцію Комарницького знайшли навіть у Відні, тоді як за будівництво мосту, де, за даними слідства, роками відбувалося розкрадання коштів, відповідальність несе лише рівень директорів компаній. Людина, яка прийшла на об'єкт за запитом структури Комарницького та отримувала мільярди, залишається поза підозрами.
Автори розслідування зазначають, що не мають доказів, що Шкіль ділив гроші з Комарницьким. Проте виникають запитання до НАБУ, прокуратури та КМДА: хто санкціонував перехід мосту від оштрафованого підрядника до Шкіля з прямими виплатами з бюджету, яка сума вже отримана та чому кримінальне провадження після обшуків фактично заглохло.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!