Єврокомісія запропонувала замінити керівництво Держфінмоніторингу через неефективність

Зниження ефективності служби зафіксовано у щорічному звіті

Європейська комісія у своєму щорічному звіті Ukraine 2026 Report, який є частиною пакета розширення ЄС, зафіксувала зниження ефективності роботи Державної служби фінансового моніторингу (ДСФМ). Документ охоплює період із вересня 2025 року до вересня 2026 року та містить оцінки прогресу України за переговорними розділами щодо готовності до вступу до Євросоюзу.

Діяльність Держфінмоніторингу аналізували в межах розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека», зокрема під час оцінювання розслідування та криміналізації відмивання коштів.

Статистика показує негативну динаміку

У звіті зазначено, що у 2025 році Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам і прокуратурі 1441 узагальнений матеріал, що є більшим показником, ніж у 2024 році (тоді їх було 1053). Водночас кількість матеріалів, переданих до Національного антикорупційного бюро України, суттєво скоротилася.

Також спостерігається зменшення кількості запитів до іноземних юрисдикцій: у 2025 році їх було 455 проти 621 роком раніше. Частка кримінальних справ, відкритих на підставі матеріалів Держфінмоніторингу, скоротилася до 2,5% від загальної кількості.

Рекомендації щодо реформування

«Для підвищення ефективності узагальнених матеріалів, а також комунікації та довіри між ДСФМ та правоохоронними органами, слід проводити регулярні незалежні аудити ефективності. Крім того, слід запровадити прозору та конкурентну процедуру відбору керівника ДСФМ, включаючи обмеження терміну його повноважень», — йдеться у звіті.

Таким чином, Єврокомісія звернула увагу на скорочення кількості матеріалів, переданих до НАБУ, зменшення на 26% кількості запитів до іноземних юрисдикцій та низьку результативність матеріалів Держфінмоніторингу, на підставі яких відкривають кримінальні справи.

Блокування законопроєктів та питання довіри

Окремо у звіті зазначено, що законодавчі зміни, які передбачають створення реєстрів банківських рахунків і кінцевих бенефіціарних власників трастів, продовжують блокуватися в парламенті.

Водночас 10 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №14327 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)». Документ передбачає створення згаданих реєстрів.

Під час розгляду законопроєкту представники окремих парламентських груп і фракцій заявляли, що Держфінмоніторингу не можна надавати доступ до реєстру банківських рахунків через недовіру до його керівника Філіпа Проніна. Вони також закликали перезавантажити установу, хоча, згідно з європейськими вимогами, доступ до такого реєстру для фінансової розвідки є обов’язковим.

Оновлення керівництва Держфінмоніторингу через прозорий і конкурентний конкурс, як зазначається в матеріалі, може допомогти виконати рекомендації Єврокомісії та розблокувати подальший розгляд законопроєкту щодо приєднання України до SEPA.