
СБУ затримала заступницю директора департаменту Держмитслужби через хабар у 25 тисяч доларів
Катерину Гунько, яка працювала заступницею директора департаменту роботи з персоналом у митній службі, затримали через отримання неправомірної вигоди.

Катерину Гунько, яка працювала заступницею директора департаменту роботи з персоналом у митній службі, затримали через отримання неправомірної вигоди.

На північному заході Пакистану сталася трагедія в навчальному закладі. Під завалами виявилися діти, багато поранених потребують медичної допомоги.

Ексдержсекретар США звернулася до засновника SpaceX, нагадавши йому про його минулий статус аутсайдера, і попросила не залишати Україну без супутникового зв’язку в умовах війни.

Агентство з розшуку та менеджменту активів підготує конкурс на вибір управителя для арештованого майна ТОВ "Волиця-Агро". Компанію пов'язують з ексміністром аграрної політики Миколою Сольським.

Офіційний представник російського регіону підтвердив факт атаки БпЛА та виникнення вогню на нафтопереробному підприємстві.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський прокоментував сумніви американської конгресвумен Анни Пауліни Луни щодо його ролі у мирних переговорах, наголосивши на необхідності спрямувати тиск на сторону, що розпочала війну.

Прем’єр-міністр попередив про ризик втрати $1,5 млрд податкових надходжень до кінця 2026 року через руйнування виробничих потужностей.

Народний депутат Олексій Гончаренко закликав припинити ескалацію конфлікту з Вашингтоном, посилаючись на критичну залежність України від американської розвідки та зброї.

Згідно зі звітом Євростату, оприлюдненим 12 жовтня, станом на кінець серпня 2026 року Польща посіла перше місце серед держав Європейського Союзу за темпами скорочення кількості людей, які перебувають під тимчасовим захистом. За цей період число таких осіб у країні зменшилося на 13 665.
Загальна кількість осіб, що скористалися механізмом тимчасового захисту після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наприкінці серпня 2026 року сягнула приблизно 4,43 мільйона. Порівняно з кінцем липня цей загальний показник по ЄС зріс на понад три тисячі осіб. До цієї категорії входять не лише громадяни України, а й іноземці, які законно мешкали в Україні до 24 лютого 2022 року.
Окрім Польщі, зменшення кількості отримувачів захисту зафіксували ще в двох країнах союзу. У Фінляндії цей показник впав на 6 260 осіб, а у Франції — на 2 125.
Протилежна тенденція спостерігалася в інших державах. Найбільший приріст зафіксовано в Німеччині, де кількість осіб з тимчасовим захистом зросла на 4 330. У Румунії показник збільшився на 3 440 осіб, а в Чехії — на 3 135.
Попри місячне скорочення, Польща разом із Німеччиною та Чехією залишається серед трьох найбільших країн-реципієнтів українських біженців. За абсолютною кількістю отримувачів тимчасового захисту лідером залишається Німеччина.
Водночас, якщо розглядати співвідношення кількості біженців до загальної чисельності населення країни, перше місце займає Чехія. Там на кожну тисячу мешканців припадає 36,5 осіб, що користуються тимчасовим захистом. Друге місце посідає Словаччина з показником 27,7, а третє — Кіпр (27 осіб на тисячу населення). Середній рівень по Євросоюзу становить 9,8 особи на тисячу жителів.
Для контексту, у серпні 2025 року Чехія також була лідером за цим показником, проте тоді друге місце займала Польща, а третє — Естонія.
Українські громадяни складають понад 98,5% усіх осіб, які перебувають під захистом у ЄС. З-поміж них найбільшу частку становлять повнолітні жінки — 43,6%. Діти та підлітки складають 29,1%, а дорослі чоловіки — 27,3%.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!