
Сьомий корпус ДШВ: Росія готує локальні штурми на Гуляйпільському напрямку
Українські військові зафіксували накопичення російської бронетехніки та підготовку до наступу з метою блокування Запоріжжя.

Українські військові зафіксували накопичення російської бронетехніки та підготовку до наступу з метою блокування Запоріжжя.

Президент України повідомив про масштаби руйнувань інфраструктури після нових атак та розповів про координацію дій з партнерами щодо посилення протиповітряної оборони.

Ексміністр оборони Латвії Артіс Пабрікс наголосив, що Росія прагне послабити Захід через розпад Північноатлантичного альянсу, оскільки не має ресурсів для прямого завоювання європейських держав.

Наталія Науменко повідомила про участь служби в ініціативі ЄС, спрямованій на вдосконалення кордонного контролю та системи притулку.

Російські війська продовжують наступ на Костянтинівку з метою просування до Краматорська, однак українські захисники ефективно стримують їхні атаки.

Правоохоронці встановили та взяли під варту 50-річного чоловіка, якого підозрюють у смертельному нападі на представників ТЦК, що стався 25 червня у Салтівському районі.

Аналіз показав, що підконтрольна Олексію Дубовському «Українська енергетична біржа» виплатила 388 млн грн дивідендів офшору, тоді як її рахунки містять понад 1,3 млрд грн.

Аналітика вказує на значні активи Михайла Гука та його близьких, а також на фінансову діяльність профспілки з доходом у 92 млн грн і нульовим прибутком.

Політичний шлях Арсенія Пушкаренка, народного депутата від партії «Слуга народу», відрізняється від стандартних біографій колег. Майбутній парламентарій розпочав свою діяльність у системі влади ще підлітком. Народившись 10 жовтня 1992 року в Києві, він уже у 2007 році, коли йому було 14–15 років, працював помічником народного депутата Павла Мовчана (Блок Юлії Тимошенко).
Згодом, у 2012–2014 роках, Пушкаренко був помічником Андрія Павловського («Батьківщина»), а з 2014 по 2019 рік — Наталії Веселової. Паралельно він залучався до громадської діяльності: у 2006–2008 роках очолював молодіжний осередок товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, а у 2008–2010 роках був співзасновником і керівником молодіжної організації «Патріот».
Освітній шлях депутат пройшов у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: у 2013 році здобув ступінь бакалавра філософії, а у 2015-му завершив магістратуру за спеціальністю «Державна служба». До вступу до парламенту він також працював радником голови Конфедерації вільних профспілок України, виконавчим директором Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та помічником-консультантом Апарату Верховної Ради. У 2019 році Пушкаренко пройшов до Верховної Ради IX скликання за списком «Слуги народу» (місце №81) як безпартійний кандидат.
Одним із найгучніших епізодів у діяльності Пушкаренка, який є заступником голови комітету з питань зовнішньої політики та керівником групи міжпарламентських зв’язків з Естонією, став міжнародний конфлікт. За даними, оприлюдненими «Європейською правдою» з посиланням на розслідування естонського видання Eesti Ekspress, український депутат звинувачений у тиску та погрозах щодо представників Естонського центру міжнародного розвитку ESTDEV і міністра закордонних справ Естонії.
Причиною конфлікту стали питання розподілу допомоги на відбудову Житомирської області. Ситуація набула такого розголосу, що естонське МЗС припинило робочі контакти з Пушкаренком. Про обставини справи було поінформовано прем’єр-міністра Естонії та Департамент поліції безпеки.
Політична активність нардепа також привертає увагу через його голосування за ряд законопроєктів. За даними руху ЧЕСНО, Пушкаренко підтримував містобудівну реформу №5655, яку критикували за ризик послаблення громадського контролю, а також законопроєкт №12414, що обмежував незалежність НАБУ та САП. Попри проходження парламенту, президент не підписав закон №5655.
Окремо варто згадати про судову справу №757/13119/20-ц, підану Юлією Тимошенко щодо захисту честі та ділової репутації. Відповідачами виступили сам Пушкаренко та ТОВ «НАШ 365», пов’язане з телеканалом «НАШ», який належав Євгенію Мураєву. Ухвалою Печерського районного суду Києва від 23 листопада 2023 року підготовче провадження було закрито, а справу призначено до розгляду по суті.
Також 31 січня 2021 року нардеп брав участь у мітингу в Запоріжжі на підтримку В’ячеслава Богуслаєва, співвласника «Мотор Січ». Ця подія набула нового звучання після того, як у жовтні 2022 року СБУ затримала Богуслаєва за підозрою у співпраці з державою-агресором та постачанні двигунів для російської штурмової авіації.
Аналіз юридичних зв’язків показує перетини Пушкаренка з особами, які раніше були пов’язані з проросійськими політичними силами. Серед них — Геннадій Лагута, колишній голова Херсонської ОДА. Лагута був одним із керівників партії «НАМ ТУТ ЖИТИ!» (Ігоря Колихаєва), з якою Пушкаренко мав історичні зв’язки. Лагута помер у вересні 2023 року після того, як у лютому 2023-го СБУ повідомила йому про підозру у незаконному заволодінні службовим автомобілем.
Іншим перетином є Тетяна Грищенко, народна депутатка від «Слуги народу» та керівниця Житомирської обласної організації партії. У минулому вона входила до складу виборчих комісій за поданням «Партії регіонів» (2014) та «Опозиційного блоку» (2015). Пушкаренко фігурує серед історичних керівників цієї житомирської організації.
Найбільший обсяг активів належить цивільній дружині нардепа Людмилі Єніної. За даними платформи Опендатабот, у її власності перебуває 101 земельна ділянка загальною площею 197,86 га. Ці землі розташовані в Харківській, Миколаївській та Черкаській областях. Орієнтовна вартість земельного портфеля становить близько 6,565 млн гривень, при середній ціні однієї ділянки приблизно 65 тис. грн.
Цікавою є динаміка кількості активів: у 2021 році за Єніною значилися 101 ділянка, у 2023-му їхня кількість зменшилася до 50, а у 2024-му знову стала 101. Придбання відбувалося у 2021 або 2024 роках. Людмила Єніна раніше працювала директоркою Департаменту економічної дипломатії МЗС та радницею першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка. Вона також є ФОП.
Автомобільний парк родини також вражає. 17 січня 2026 року Людмила Єніна придбала Porsche Macan 2021 року (ціна близько 46 тис. доларів), а 15 липня 2026 року — Toyota RAV4 2012 року (ціна близько 14,5 тис. доларів).
Матір нардепа, Олеса Сандакова, яка є ФОП і помічницею депутатки Оксани Дмитрієвої, володіє квартирою у ЖК «Французький квартал 2» в Печерському районі Києва (орієнтовна вартість близько 320 тис. доларів). У грудні 2025 року вона купила Volvo XC90 2023 року (близько 51,5 тис. доларів), а у січні 2026 року — Volvo EX30 Cross Country 2025 року (близько 51 тис. доларів).
У декларації Арсенія Пушкаренка зазначено квартиру площею 49,5 кв. м у ЖК Cardinal у Києві, придбану у 2019 році. У 2024 році він подарував її своїй сестрі Крістіні Пушкаренко, зберігши за собою право проживання. Поточна оцінка подібного житла становить близько 238 тис. доларів. Крістіна також має квартиру у старому фонді в Голосіївському районі. 26 червня 2026 року 25-річна сестра нардепа придбала Volvo XC40 2026 року (ціна близько 48 тис. доларів).
Сам депутат у листопаді 2020 року купив Toyota Land Cruiser 200 2020 року, вартість якого на момент придбання становила майже 1,8 млн гривень. Для цього він взяв кредит на суму понад 685 тис. гривень.
Водночас у судовій справі №559/2501/21 про ДТП 2021 року (зіткнення Renault Trafic та Mazda CX-9 на трасі Київ–Чоп) фігурує Mazda CX-9, пов’язана з Пушкаренком. Однак у його декларації за 2021 рік цього автомобіля не було ані у власності, ані в користуванні, що викликає запитання щодо обставин його використання.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!