НАЗК виявило недостовірні відомості на понад 22,4 млн грн у декларації ексдепутата

Національне антикорупційне бюро України (НАЗК) завершило перевірку щорічної декларації колишнього депутата Львівської районної ради Олександра Марка. У документі виявлено недостовірні відомості загальною вартістю понад 22,4 млн грн.

Хто такий Олександр Марко

Марко (нар. 26.03.1972) — підприємець із Львівщини, власник готельного бізнесу, пов’язаний із девелоперськими проєктами під брендом San Marco у районі Сокільників та Львова. Раніше він обіймав посаду депутата Сокільницької сільської ради, а до Львівської районної ради пройшов від ВО «Свобода». У місцевій раді він очолював постійну комісію з питань агропромислового комплексу та земельних відносин.

У вересні 2025 року Марко склав депутатські повноваження, однак декларацію за 2025 рік подавав вже як депутат районної ради. Він є кінцевим бенефіціарним власником АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Бізнес Сіті» (ЄДРПОУ 43600104) та пов’язаний із компаніями ТОВ «Сан Марко Сіті», «Сан Марко Сіті 2» та «Спортперсона-Плюс». У публічних джерелах згадуються скандали навколо його забудови, зокрема перетворення готельного комплексу на багатоповерхівку та будівництво на місці археологічних об’єктів.

Розбіжності у грошових активах

Найбільша сума розбіжностей стосується грошових активів — близько 17,37 млн грн. У декларації Марко вказав наявність 25 млн грн готівки станом на 31.12.2025, а також 348 тис. доларів та 103 тис. євро.

Аналіз руху коштів показав, що офіційні доходи за 2025 рік (близько 4 млн грн від підприємницької діяльності після сплати податків та невелика зарплата) не покривали одночасного збільшення готівки на 7 млн грн та витрат на понад 11 млн грн.

Серед значних витрат фігурує придбання автомобіля Audi Q4 e-tron (2024) за близько 1,26 млн грн, придбання машиномісць, а також надання та збільшення поворотної фінансової допомоги власним компаніям, зокрема ТОВ «Сан Марко Сіті» та «Спортперсона-Плюс».

Реакція підозрюваного та висновок НАЗК

Марко пояснював походження великих сум готівки попередніми заощадженнями (з 2016 року), багаторічними доходами від ФОП та отриманими у 2024 році дивідендами від фонду «Бізнес Сіті» у розмірі понад 21 млн грн брутто.

НАЗК не врахувало ці пояснення. У бюро зазначили, що заявник не надав достатніх підтвердних документів щодо джерел формування задекларованої готівки, а аналіз банківських рахунків не підтвердив можливість акумулювати такі значні кошти.

Інші виявлені порушення

Крім грошових активів, у декларації виявлено низку інших розбіжностей:

• Не задекларовано 3000 акцій фонду «Бізнес Сіті» номінальною вартістю 3 млн грн (власність з 08.09.2022). Марко стверджував, що вказував компанію у розділі про юридичні особи як бенефіціара, а не як цінні папери, проте НАЗК не прийняло цього аргументу.
• Незадекларовані орендовані ділянки комунальної власності (Сокільницька сільрада) вартістю близько 773 тис. грн, на яких розташовані його об’єкти (готель тощо).
• Не вказано земельну ділянку дружини в Сокільниках площею 1346 м² вартістю майже 298 тис. грн (Марко давав згоду на її купівлю).
• Зафіксовано розбіжності в датах набуття права власності на готель, житловий будинок та інші об’єкти. Загалом по нерухомості сума недостовірних відомостей перевищила 1,07 млн грн.
• Незадекларований дохід близько 22,6 тис. грн (зарплата від фізичної особи) та фінансове зобов’язання (кредит) на майже 245 тис. грн.
• Виявлено недекларовані видатки та правочини на понад 700 тис. грн, а також розбіжності в даних про транспорт (вартість причепа та Mercedes).
• Зафіксовано проблеми з ідентифікаційними даними (паспорти, УНЗР для нього, дружини та дочки).
• Місце роботи вказано як ФОП замість районної ради.
• Задекларовано цінне рухоме майно, яке не підлягало декларуванню (годинник, зброя тощо).

Правові наслідки

Більшість пояснень Марка, зокрема про технічні помилки, неправильне розуміння правил декларування земель у користуванні чи те, що інформація «вже є в податкових реєстрах», НАЗК не врахувало.

Виявлені відомості свідчать про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК (декларування недостовірної інформації).