РФ використала зламані камери для розвідки перед ударами по Україні

Російська Федерація систематично експлуатує вразливості систем відеоспостереження для проведення розвідки, вибору цілей та оцінки наслідків своїх воєнних дій. Журналісти видання WSJ проаналізували десятки годин відеозаписів та сотні зображень, а також провели інтерв’ю з представниками спецслужб, військовослужбовцями, експертами з кібербезпеки та хакерами.

Масштаб загрози в Україні

З початку повномасштабного вторгнення Служба безпеки України ідентифікувала приблизно 40 тисяч камер, які становили потенційну загрозу національній безпеці. Щоб унеможливити використання цих відеопотоків ворогом, органи безпеки вживали заходів: захищали пристрої від стороннього доступу, змінювали кут огляду або повністю блокували їхню роботу.

У 2024 році російські кіберзлочинці отримали доступ до камер, встановлених на житлових будинках у Києві. Серед них була і камера, встановлена об’єднанням власників квартир для спостереження за прибудинковою територією. За даними СБУ, Росія планувала використовувати ці відеопотоки для пошуку цілей і коригування наступних ракетних ударів по столиці.

Кібероперації за межами України

Діяльність російських хакерів не обмежується територією України. У липні нідерландські спецслужби попередили, що державні структури РФ систематично зламують камери відеоспостереження по всій Європі. За їхніми даними, так збирають інформацію про маршрути військових перевезень, постачання зброї Україні та місцезнаходження українських військовослужбовців.

Роль штучного інтелекту та людський фактор

Співрозмовники WSJ зазначили, що штучний інтелект суттєво спростив як сам процес зламу камер, так і обробку величезних масивів відео. Алгоритми допомагають аналітикам швидко знаходити значні епізоди та повторювані закономірності серед тисяч годин запису.

Експерти пояснюють масштаб проблеми елементарною недбалістю у налаштуванні пристроїв. Стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та типові налаштування роблять навіть побутові камери легкою мішенню для розвідувальних служб, які цілеспрямовано сканують мережу в пошуках вразливих пристроїв. При цьому більшість камер лишається слабко захищеною: їхнє програмне забезпечення рідко оновлюють, а за налаштування відповідають співробітники без належної підготовки у сфері кібербезпеки.

Неусвідомлення ризиків власниками

Ситуація ускладнюється тим, що власники камер — від мешканців багатоквартирних будинків до операторів логістичної інфраструктури — здебільшого не усвідомлюють, що їхня техніка може стати інструментом військової розвідки. Це робить профілактичний захист і своєчасне оновлення прошивок критично важливим елементом кібербезпеки в умовах війни.