СБУ виявила 40 тисяч камер, які можуть використовувати для розвідки перед ракетними ударами

Побутові камери як інструмент військової розвідки

Зв'язок між приватними системами відеоспостереження та безпекою держави набув критичного значення в умовах повномасштабної війни. За даними розслідування видання The Wall Street Journal, опублікованого 11 жовтня 2026 року, російські хакери систематично отримують доступ до камер, встановлених у українських містах. Ці пристрої використовуються для спостереження за переміщенням людей, транспорту та визначення потенційних цілей для ракетних ударів.

Служба безпеки України (СБУ) інформує, що з початку вторгнення було виявлено приблизно 40 тисяч камер, які потенційно становлять загрозу національній безпеці. Важливо розуміти, що ця цифра не означає кількість підтверджених випадків зламу, а вказує на пристрої, розташування або слабкий захист яких створює ризик використання їх відео потоку противником.

Приклад із Києва та механізм загрози

Один із конкретних інцидентів зафіксували у 2024 році в столиці. Російські кіберзловмисники отримали контроль над камерами, встановленими на житлових будинках. Серед скомпрометованих пристроїв була камера, яку мешканці одного з будинків використовували для охорони прилеглої території. За інформацією СБУ, отримані зображення планувалося використати для пошуку цілей та коригування подальших ракетних атак.

Головна небезпека полягає в тому, що власники камер можуть не підозрювати про сторонній доступ. Відеоспостереження продовжує працювати в штатному режимі, тоді як зловмисники дистанційно переглядають трансляцію. Особливу загрозу становлять пристрої, спрямовані на стратегічні об'єкти, транспортні артерії та інфраструктуру, яку можуть використовувати військові. Навіть випадкове фіксування роботи протиповітряної оборони чи переміщення техніки може стати цінним розвідувальним даним.

Роль штучного інтелекту та масштаби загрози в Європі

Сучасні технології штучного інтелекту суттєво спрощують аналіз великих масивів відео. Автоматизовані інструменти дозволяють зловмисникам швидше обробляти отримані зображення та виділяти інформацію, що має розвідувальний інтерес. Це перетворює навіть цивільні системи спостереження на джерело військово важливих даних.

Масштаби російського кібершпигунства не обмежуються територією України. У липні 2026 року спецслужби Нідерландів попередили про систематичні атаки на недостатньо захищені камери в європейських країнах. Російські хакери приділяють особливу увагу пристроям, розташованим поблизу маршрутів військової логістики. Це дозволяє відстежувати переміщення військових вантажів, визначати маршрути транспортування озброєння та збирати відомості про поставки західної допомоги Україні. Після виявлення загрози власників скомпрометованих систем у Нідерландах попередили та надали рекомендації щодо посилення захисту.

Використання камер українською стороною

Розслідування The Wall Street Journal також зазначає, що доступ до сторонніх камер відеоспостереження використовує й українська сторона для отримання інформації про російські військові об'єкти. Прикладом є діяльність міжнародної хакерської групи Team OneFist, яка допомагає Україні.

Наприкінці 2022 року учасники групи отримали контроль над камерою, встановленою на високій будівлі в окупованому Севастополі. Завдяки можливості змінювати напрямок огляду та збільшувати зображення, хакери спостерігали за переміщенням російських кораблів, підводних човнів і військових вертольотів. Під час одного зі спостережень їм вдалося виявити авіабазу поблизу місцевого аеропорту, про існування якої раніше не було відомо. Отриману інформацію передали українським військовим, що згодом дозволило завдати удару по авіабазі, внаслідок якого були пошкоджені літаки та системи протиповітряної оборони.

Рекомендації експертів із кібербезпеки

Фахівці наголошують, що основними причинами компрометації IP-камер залишаються слабкі паролі, застаріле програмне забезпечення та неконтрольований віддалений доступ. Особливо вразливими є пристрої, на яких власники не змінили заводські налаштування безпеки або давно не оновлювали прошивки.

Для зменшення ризиків експерти рекомендують:

• використовувати унікальні складні паролі;
• регулярно оновлювати прошивки пристроїв;
• вимикати непотрібні функції доступу через інтернет;
• активувати двофакторну автентифікацію та обмежувати коло користувачів, які можуть переглядати відео.

Окрему увагу слід приділити напрямку знімання. Камери не повинні фіксувати військові об'єкти, позиції протиповітряної оборони або переміщення підрозділів Сил оборони. Також небезпечно публікувати у відкритому доступі трансляції, які дозволяють спостерігати за чутливими ділянками міської інфраструктури.

Розслідування The Wall Street Journal демонструє, що в умовах сучасної війни звичайна камера на житловому будинку або підприємстві може стати інструментом розвідки. Тому захист таких пристроїв є не лише питанням приватності власників, а й частиною загальної безпеки українських міст.