Російські установи системно проводять розкопки в Криму та на сході України, інтегруючи знахідки до власних фондів і використовуючи їх для створення наративу про «історичну єдність» регіонів.
Соціологічні дані, оприлюднені 9 листопада, свідчать про збереження переваги лідерки ультраправих та кандидата від ультралівої партії в рейтингах напередодні президентської кампанії.
Біржа Binance закриє рахунки користувачів у Польщі, Франції, Італії та Іспанії до 31 грудня через відсутність ліцензії MiCA.
Волинський окружний адміністративний суд відхилил позов управління капітального будівництва Луцької міської ради. Аудитори зафіксували збитки громади у розмірі понад 134 мільйони гривень за період 2020–2025 років.
Близько 2,8 тисячі військовослужбовців з 11 держав відпрацьовують сценарії дій після завершення війни на території Польщі.
Заступник міністра відновлення України Руслан Олійник оголосив про свою відставку, пояснивши це особистим та виваженим рішенням.
Елон Маск підкреслив перспективність орбітальних обчислювальних потужностей після невдачі на виборах у Техасі, де нова губернаторка пообіцяла не погоджувати нові дата-центри.
Служба безпеки України перевіряє діяльність керівника транспортного сервісного центру під Луцьком. На місце слідчих дій прибув його безпосередній керівник, якого раніше також обшукували.
З моменту анексії Криму у 2014 році Російська Федерація впровадила на півострові власну систему охорони пам'яток. Українська сторона припинила видавати дозволи на розкопки, проте російські наукові інститути та музеї продовжили роботу, отримуючи легалізацію від Мінкульту РФ. За даними Головного управління розвідки (ГУР), протягом 2014–2023 років російські установи отримали дозволи на археологічні роботи в окупованому Криму. Знайдені артефакти систематично потрапляли до колекцій підконтрольних Москві інституцій, що супроводжувалося зміною їхнього правового статусу.
Одним із ключових об'єктів став Мірмекій — античне городище в сучасній Керчі, пам'ятка національного значення. Експедицією тут керував Олександр Бутягін, завідувач сектору античної археології Північного Причорномор'я Державного Ермітажу. Попри те, що до 2014 року він працював легально та співпрацював з українськими колегами, після окупації дозволи від українського Мінкульту йому не видавали. Згідно з матеріалами ГУР, Бутягін очолював роботи на пам'ятці щонайменше у 2014–2018 та 2021–2023 роках.
У серпні 2022 року експедиція виявила скарб: у глиняному глеку знайшли 30 золотих монет, з яких 26 мали зображення Олександра Македонського, а чотири — його брата Філіппа III Аррідея. За інформацією Суспільного, вартість знахідки оцінювалася понад 8,5 мільйона гривень, після чого артефакти вивезли до РФ. ГУР включило монети до переліку привласненої культурної спадщини. Щодо Бутягіна відкрито кримінальне провадження: спочатку за незаконні пошукові роботи, а у 2026 році до нього додали підозру у порушенні законів та звичаїв війни.
Подібна ситуація склалася й у інших керчанських пам'ятках — Німфеї та Пантікапеї. Після 2014 року звідти перемістили щонайменше 164 предмети, включаючи кераміку, металеві та кістяні вироби. У Німфеї працювали співробітники Ермітажу та Російської академії наук, а в Пантікапеї — Державний музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна під керівництвом Володимира Толстікова, який регулярно отримував дозволи від російського Мінкульту.
Наймасштабніші трансформації відбулися в Херсонесі Таврійському (Севастополь), який разом із його хорою входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після окупації там розпочали нові археологічні та будівельні роботи, а згодом поруч з'явився комплекс «Новий Херсонес». Згідно з матеріалами, поданими Україною до ЮНЕСКО у 2026 році, забудова охопила близько 24 гектарів, а площа нових споруд становить приблизно 40 тисяч квадратних метрів.
Частина будівельних робіт проходила на території давнього міста та некрополя. Українська сторона повідомляла про використання важкої техніки, що могло пошкодити археологічний шар. Російські археологи розкопували окремі ділянки перед забудовою, після чого на їхньому місці зводили нові об'єкти. Ці роботи не були погоджені з Україною, а ЮНЕСКО не отримувало завчасного сповіщення про зміни.
Після 24 лютого 2022 року механізм видачі дозволів на розкопки поширили на інші окуповані регіони. За даними Регіонального центру прав людини, лише з січня по травень 2026 року російські установи видали щонайменше 56 дозволів на роботи в Криму та 11 — на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Серед археологів, які працюють на цих територіях, ГУР називає Едуарда Кравченка. Він керував експедиціями на Донеччині ще до повномасштабного вторгнення. У вересні 2024 року Кравченко отримав дозвіл на роботи в окупованих частинах Донецької та Запорізької областей, а у 2025–2026 роках — нові дозволи для Криму.
Іншим прикладом є Олександр Колесник, який у 2024–2025 роках отримав три дозволи на роботи на окупованій Донеччині. Він очолює проєкт «Археология новых территорий: от Донецка к Красноярску», який фінансується російським Фондом президентських грантів. Завданням проєкту є просування наративу про Донбас як частину «історичної Росії».
До процесу залучають і студентів. Професорка так званого «Донецького державного університету» Лариса Шепко координує участь студентів у археологічних практиках на окупованих територіях. Частина стажувань проходить за участю музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Так до російського професійного середовища втягується нове покоління фахівців, для яких підпорядкування українських пам'яток російським музеям стає нормою.
Знахідки з окупованих територій обліковуються в російській музейній системі. За даними порталу War&Sanctions, у роботі брали участь «Донецький республіканський краєзнавчий музей» та «Луганський краєзнавчий музей». Предмети отримують інвентарні номери російських установ, описуються за їхніми правилами та використовуються у виставках і наукових публікаціях як частина російського фонду. Це дозволяє РФ оформлювати за собою право на зберігання та представлення цих артефактів публіці.
Під російський контроль потрапила також «Кам'яна Могила» поблизу Мелітополя — унікальна пам'ятка з тисячами петрогліфів. Разом із об'єктом Росія отримала доступ до фондів заповідника. Частина предметів із цих фондів внесена ГУР до переліку привласненої культурної спадщини, де «Кам'яна Могила» фігурує поруч із знахідками з кримських некрополів та предметами з Новокаховської міської картинної галереї.
Згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року, окупаційна влада зобов'язана сприяти збереженню культурних цінностей та співпрацювати з компетентними органами окупованої держави. Міжнародне право забороняє крадіжку, пограбування та незаконне вивезення пам'яток. Дозволи російського Мінкульту не змінюють правового статусу території та не надають РФ повноважень розпоряджатися українською спадщиною.
Другий протокол 1999 року до Гаазької конвенції дозволяє розкопки на окупованій території лише для збереження, документування або захисту цінностей. Оскільки Україна є учасницею цього протоколу, а Росія — ні, оцінка дій РФ базується також на загальних правилах окупації та забороні привласнення.
Особиста відповідальність археологів залежить від їхньої ролі. Керівники експедицій, які отримують дозволи, визначають ділянки та організовують вилучення знахідок, несуть більшу відповідальність, ніж студенти чи лаборанти. У справі Олександра Бутягіна слідство вивчає масштаб розкопок, зміни на території пам'ятки та долю знахідок. Сам Бутягін не визнає вини, а його російські колеги стверджують, що експедиція займалася дослідженням і збереженням пам'ятки.
Росія використовує археологічні матеріали для формування власного наративу про минуле Криму, Донеччини, Луганщини та Запоріжжя. У 2024 році у Севастополі відкрили комплекс «Новий Херсонес», однією з центральних установ якого став Музей Криму і Новоросії площею близько 12 тисяч квадратних метрів. Проєкт створювався за дорученням Володимира Путіна. Російські джерела подають Херсонес переважно через призму хрещення князя Володимира, тоді як пам'ятка охоплює значно ширший античний і візантійський період.
У вересні 2023 року мультимедійні парки «Россия — Моя история» відкрилися в окупованих Луганську та Мелітополі. Експозиція в Луганську присвячена історії Донбасу від Давньої Русі до сучасності, підкреслюючи єдність «Новоросії» та Росії. Схожий парк у 2026 році з'явився в окупованому Донецьку, де історію регіону починають із козацтва, а Донбас подають як промисловий центр Росії.
Археолог Герт Ян Плетс з Утрехтського університету у дослідженні 2026 року зазначає, що після окупації Криму Росія вибірково підсилює сюжети, які демонструють історичну тяглість між півостровом та РФ. Для Херсонеса таким сюжетом стало хрещення князя Володимира, а для сходу та півдня України — концепція «Новоросії». Плетс також відзначає появу відділень Російського географічного товариства та інтеграцію місцевих установ до загальноросійських наукових мереж. Так Росія не лише забирає фізичні артефакти, а й намагається монополізувати право пояснювати минуле цих територій.
Коментарі
До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!