Скандал навколо завищених цін на житло для Києва: схема перепродажу квартир через посередників

Механізм завищення цін на житло для бюджету

Попри воєнний стан та необхідність фінансування оборони, у столиці виникла ситуація, що нагадує класичний розподіл ресурсів серед обраних. Попри те, що Ігор Кушнір залишив посаду керівника ПрАТ «ХК «Київміськбуд» понад рік тому, навколо компанії продовжують формуватися підозри, які стосуються чиновників, забудовників та наближених бізнесменів.

Основна суть справи полягає у діях комунального підприємства «ФК «Житло-Інвест» у 2022–2023 роках. Замість прямого придбання нерухомості у забудовника, бюджетні кошти спрямовувались через мережу посередників. Ці проміжні ланки мають зв’язки з родиною Ігоря Кушніра, бізнесменом Олександром Глімбовським та народним депутатом Дмитром Ісаєнком.

Фінансова схема передбачала купівлю квартир у «Київміськбуду» за ціною приблизно 2,3–2,5 млн грн. Після того, як Київрада ухвалила рішення про виділення 2 млрд грн на закупівлю житла, ті самі об’єкти перепродавались «Житло-Інвесту» вже за 3,9–4,2 млн грн. Таким чином, націнка сягала 68% у період повномасштабної війни.

Розслідування та правові оцінки

Деталі схеми досліджувало Бюро економічної безпеки (БЕБ) в межах кримінального провадження №12023000000000905. Фігурантам справи було інкриміновано низку тяжких злочинів, включаючи розтрату майна, відмивання коштів та службове підроблення. Однак із початку 2025 року активні дії у справі припинилися. Формально розслідування можуть відновити, якщо буде політична воля.

Правозахисник та юрист Олександр Дядюк публічно заявив, що місто могло переплатити сотні мільйонів гривень. За його словами, поки Київ шукав фінансування для укриттів, генераторів та захисту енергетичної інфраструктури, 2 млрд грн були витрачені на житло, яке можна було придбати значно дешевше.

Список посередницьких компаній та їхні зв’язки

Серед юридичних осіб, через які здійснювався продаж квартир, фігурують такі компанії:

• ПАТ «ЗНІКІФ «Ковернот»;
• АТ «ЗНІКІФ «Амтел»;
• АТ «ЗНІКІФ «Княгиня Ярославна»;
• ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ»;
• АТ «ЗНІКІФ «Мінкар»;
• АТ «ЗНІКІФ «Вебер».

Частина цих структур пов’язана з родиною Ігоря Кушніра, зокрема з його дружиною та дітьми. Інші компанії пов’язані з бізнес-оточенням Олександра Глімбовського, Дмитра Ісаєнка, представників групи «Ліко-Холдинг», а також осіб, яких раніше асоціювали з «Черновецький Інвестмент Груп».

Фінансові аномалії та реакція депутатів

Показовим прикладом стала історія з фондом «Ковернот», який придбав квартири за договорами з відстрочкою платежу. Це означало, що забудовник міг не отримувати кошти одразу, тоді як комунальне підприємство сплачувало повну, суттєво завищену вартість.

У листопаді 2023 року під час повторного виділення коштів частина депутатів відкрито висловлювала невдоволення ціною у 55 тис. грн за квадратний метр, називаючи її надмірною. Також викликав сумніви ефект від використання попередньо придбаних 567 квартир. Попри це, рішення було ухвалено необхідною кількістю голосів.

Варто зазначити, що син Ігоря Кушніра — Ілля Кушнір — голосував за відповідне рішення Київради. Пізніше він склав свій депутатський мандат.

Керівництво «Київміськбуду» та стан будівництва

Після звільнення Ігоря Кушніра керівництво «Київміськбуду» змінювалось кілька разів: посаду обіймали Василь Олійник, Світлана Самсонова, Дмитро Никифоров та Валерій Засуцький. Міська рада докапіталізувала компанію на суму 2,56 млрд грн. Попри це, будівництво багатьох об’єктів, зокрема проблемних активів, успадкованих від «Укрбуду», так і не було відновлене в повному обсязі.

Поточна ситуація нагадує замкнене коло: значні фінансові ресурси вливаються в компанію, проте будівельні майданчики залишаються замороженими, а нові закупівлі супроводжуються скандалами.