Скандали в Держлікслужбі: від "Кровоспасу" до конфлікту в Харкові та майна Короленка

Купуючи ліки, споживачі рідко замислюються над тим, хто саме гарантує їхню безпеку. Цю функцію виконує Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). Однак напередодні реорганізації відомство опинилося в епіцентрі кількох резонансних розслідувань, що торкаються якості державного нагляду та кадрових рішень.

Керівник із внутрішнього кола

З січня 2026 року службу очолював Володимир Короленко. Втім, він не новачок у системі: з 2019 року він працював у Держлікслужбі, зокрема як заступник попереднього голови Романа Ісаєнка. Після звільнення Ісаєнка урядом, Короленко перейшов на вищу посаду, а нині знову обіймає посаду заступника. Журналісти звертають увагу на кадрові переплетення: Ісаєнко, Короленко та Максим Володій раніше були співзасновниками ГО "Київський клуб". Хоча сам факт членства не є порушенням, існують твердження, що саме це коло впливу контролює, які препарати проходять перевірку, а які ні.

Кейс "Кровоспас" та формальні перевірки

Одним із найгучніших епізодів став скандал навколо підпільного виробництва кровоспинного засобу "Кровоспас" в Обухові. У 2022 році там виготовляли несертифіковані медичні вироби. За даними розслідувань, Держлікслужба довго не реагувала на сигнали про порушення, посилаючись на мораторій на перевірки. Лише після його скасування в березні 2024 року провели перевірки, які інші медіа охарактеризували як формальні. На той час Короленко відповідав за державний нагляд. Відомство знало про логістичні ланцюжки, пов'язані з "Кровоспасом", але обмежувалося шаблонними відповідями. Це змусило "Стоп корупції" звернутися до правоохоронців.

Перерозподіл лабораторного контролю

Гострі запитання виникли щодо того, хто саме проводить дослідження якості препаратів. Державна лабораторія Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва НАМН України заявила, що після 28 років співпраці почала втрачати направлення. Завідувачка лабораторії Наталія Останіна зазначала, що її витісняють із ринку.

Паралельно з'явився новий гравець: приватна лабораторія "Добробут-Лікилаб". Журналісти Bihus.Info виявили, що в липні 2023 року Держлікслужба швидко атестувала цю структуру, і вже через тиждень вона отримала направлення, попри закиди щодо недостатньої кваліфікації. На сайті служби публікували візит тодішнього заступника голови Володимира Короленка до цієї лабораторії. Це породило припущення про наявність "покровителів" у керівних кабінетах відомства.

Проблеми підтвердила й Рахункова палата. У грудні 2023 року аудит зафіксував, що за дев'ять місяців майже половина імпортерів ліків працювала без ліцензій. Тоді Короленко вже четвертий рік був заступником голови.

Препарати "Кусум Фарм": дві лабораторії, дві відповіді

Журналісти перевірили, чи змінилася ситуація з Інститутом Марзєєва. В офіційній відповіді там повідомили, що за останні два роки жодна серія семи препаратів "Кусум Фарм", серед яких "Зонік", "Панкалор", "Фуцис" та "Циклокс", не проходила контроль у їхній лабораторії. Водночас лабораторія знову працює за державними направленнями.

Працівниця інституту розповіла журналістам, що зараз на дослідженні є лише "Фуцис", який ще не встигли перевірити. Решту препаратів, за її словами, тут ніколи не контролювали, а з "Кусум Фарм" до липня цього року не співпрацювали. На прохання підтвердити це документально в інституті відповіли, що облік ведеться в базі даних, а показати її можна лише з дозволу адміністрації, оскільки це конфіденційна інформація. Доступу до журналу направлень журналістам так і не надали.

Центральна лабораторія натомість надала документи з результатами досліджень препаратів "Кусум Фарм" за конкретними серіями. В окремих серіях "Зоніку", "Панкалору" та "Циклоксу" зафіксовано невідповідності за певними показниками.

Журналісти не стверджують, що повернення Інституту Марзєєва до державного контролю пов'язане саме з препаратами "Кусум Фарм". Але без доступу до журналу направлень перевірити цю версію неможливо. Відкритим лишається головне питання: хто і за яким принципом вирішує, до якої лабораторії потрапляє конкретна партія ліків.

Конфлікт у Фармакопейному центрі

Окремий резонанс викликало звільнення директорки державного Фармакопейного центру в Харкові Олени Лавошник. У лютому 2026 року служба призначила позаплановий аудит, звіт від 10 квітня 2026 року зафіксував порушення законодавства, зокрема в сфері обігу наркотичних засобів. 8 квітня 2026 року наказом № 105-К контракт із Лавошник розірвали достроково.

Директорка оскаржила рішення в суді. Суд визнав звільнення незаконним, оскільки роботодавець не довів конкретні порушення, посилаючись лише на загальні висновки службового розслідування. Лавошник поновили на посаді з 9 квітня 2026 року. Проте 3 серпня Держлікслужба знову звільнила її, а 4 серпня наказ виконали.

Лавошник вказує на зв'язки між керівництвом центру та судовою системою. Вона стверджує, що адвокат Віктор Квашин мав тісні стосунки з Олексієм Дяченком, чоловіком голови комісії з перетворення центру Олесі Дяченко. Олексій Дяченко раніше очолював юридичне управління Держлікслужби, а нині є суддею Київського районного суду Харкова. За версією Лавошник, конфлікт виник після того, як вона відмовилася виконувати вимоги Квашина щодо звільнення родичів адвоката, які формально працювали в центрі.

У підсумку складається така картина: реорганізацію державного підприємства очолює людина, підпорядкована Держлікслужбі, її чоловік раніше керував юридичним управлінням служби, а нині є суддею, і поруч у цій історії фігурує адвокат Віктор Квашин. При цьому кадрові рішення щодо центру ухвалювала система, яку на той момент очолював Короленко. Що змінилося між першим і другим звільненням директорки, досі не пояснено.

Майно та доходи керівництва

Аналіз декларацій Володимира Короленка показав, що в 2024 році жінка на ім'я Ада Жура заповіла йому понад 2,4 млн грн. Того ж року посадовець придбав у Києві квартиру площею 43,3 кв. м приблизно за таку ж суму. Основний дохід родини становить зарплата Короленка (понад 1,3 млн грн на рік) та доходи дружини (близько 250 тис. грн). Родина декларує значні заощадження в іноземній валюті та гривнях, а також автомобіль Nissan Rogue 2016 року випуску.

Варто зазначити, що за фахом Короленко є лікарем-дерматовенерологом, а не фармацевтом, хоча це не забороняє йому займати посаду в регуляторі.

Реорганізація та мовчання чиновника

4 червня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про ліквідацію Держлікслужби та створення Українського фармацевтичного агентства. На перехідний період керівником став Тарас Пронів, а Короленко знову став його заступником. Офіційний запуск нового регулятора планувався на 1 січня 2027 року, проте ці строки вже вважають нереалістичними.

Спроби отримати коментар від Володимира Короленка не дали результату. Журналісти контактували з ним месенджерами, телефоном та особисто. На виході з кардіологічного відділення лікарні, де він перебував на денному стаціонарі, він відповів, що всі запитання слід адресувати пресслужбі, і відмовився коментувати стан здоров'я.