Суд відмовив у скасуванні забудови на 26 поверхів на Березняках: конфлікт триває

У Дніпровському районі Києва триває затяжний юридичний бій навколо забудови ділянки на вулиці Івана Миколайчука, 3 (колишня Серафимовича). На місці, яке мешканці розглядають як сквер імені Павла Тичини, планують звести багатофункціональний комплекс (БФК) висотою 26 поверхів. Інвесторами проєкту вважають бізнес-структури, пов’язані з родиною Владислави Молчанової.

Судові рішення та пауза у провадженні

16 вересня 2026 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) відмовив громадській організації «За збереження скверу ім. Павла Тичини» у задоволенні позову. Суддя Ірина Колеснікова визнала, що містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування БФК видані законно, оскільки ґрунтуються на Генеральному плані Києва та Плані зонування. За словами судді, ділянка входить до територій, де дозволено будівництво громадських споруд, а статус «скверу» чи «зеленої зони» на момент видачі документів офіційно не фігурував.

Друга судова справа, ініційована обслуговуючим кооперативом «Дельфін» із метою скасування безпосереднього дозволу на будівництво, зупинена. 17 листопада 2025 року КОАС призупинив провадження до ухвалення остаточного рішення у першій справі щодо МУО. Цю ухвалу було задоволено за клопотанням замовника будівництва — ТОВ «БК „Будєвросервіс“», яке аргументувало, що законність дозволу залежить від чинності містобудівних умов. Спроби кооперативу оскаржити зупинку провадження виявилися безрезультатними.

Історія земельної ділянки

Історія конфлікту сягає 2004 року, коли Київрада рішенням №183/1393 передала 0,24 га землі на вулиці Серафимовича, 3 в оренду британській компанії ЗАТ «Савона» для будівництва офісного блоку. Термін оренди становив 5 років. Проте вже 31 жовтня 2006 року міськрада рішенням №211/268 схвалила продаж цієї землі тій самій компанії за 3,5 млн гривень.

Столична прокуратура тоді оскаржувала рішення про передачу в оренду, стверджуючи, що воно не погоджено з природоохоронними, санітарними та архітектурними органами, а також не мало землевпорядної експертизи. Однак 16 червня 2009 року Вищий господарський суд відмовив правоохоронцям у задоволенні позову.

У жовтні 2012 року землю придбало ТОВ «БК „Будєвросервіс“». Ділянка залишалася незабудованою приблизно сім років. Лише 25 березня 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав МУО на проєктування БФК висотою від 26,5 до 73,5 метрів (8–24 поверхи). У 2021 році компанія отримала позитивний експертний звіт: проєкт передбачав 26 поверхів, 109 квартир, 143 апартаменти та 100 місць у паркінгу. 8 вересня 2021 року було видано дозвіл на будівельні роботи №ІУ013210903861.

Аргументи проти забудови

Громадські організації наголошують на небезпеці будівництва. За їхніми даними, сусідні будинки вже мають дефекти: тріщини, розгерметизацію швів, пошкодження фасадів та ознаки осідання фундаментів. Інженерно-геологічні вишукування свідчать, що ділянка розташована у заплаві Дніпра, ґрунти там намивні та насипні, а будмайданчик потенційно підтоплюваний. Експерти радять використовувати пальові фундаменти, що створює ризик деформацій для прилеглої забудови.

«Заплавний характер ґрунтів, необхідність пальових фундаментів та виявлені дефекти існуючих стрічкових фундаментів сусідніх будинків створюють об’єктивну небезпеку масштабних деформацій і просідань прилеглої забудови. У цих умовах нове будівництво може призвести до руйнування несучих конструкцій і фактично перетворити житлові будинки на братську могилу для їхніх мешканців», – зазначається в одному з позовів.

Позивачі також вказують на те, що сквер втратив свій первісний вигляд: знищені зелені насадження, порушена екологічна рівновага. Вони стверджують, що дублювання адреси нового ЖК (вул. Івана Миколайчука, 3) з існуючою багатоповерхівкою порушує вимоги законодавства щодо унікальності адрес. Крім того, на ділянці проходить газопровід, що створює додаткові ризики.

Реакція влади та конфлікти на місці

Суд відхилив аргументи щодо екологічних порушень та шуму, оскільки ці питання не входять до компетенції департаменту містобудування. Щодо газопроводу, суддя Ірина Колеснікова зазначила, що ТОВ «БК „Будєвросервіс“» вже погодило проєкт його перенесення з АТ «Київгаз».

Конфлікт на місці загострився восени 2025 року. Громадська організація «Захистимо сквер ім. Павла Тичини» повідомляла про тиск на мешканців: адвокати забудовника закликали «продати квартири», а охоронці будмайданчика погрожували громадянам. У квітні цього року мешканці скаржилися, що під час робіт на Вербну неділю їх змушували ходити по проїзній частині через відсутність загороджень. Також місцеві перекривали дорогу, вимагаючи запобігти пошкодженню газової труби.

19 серпня в ГО повідомили про атаку групи молодих чоловіків на протестувальників. За словами активістів, нападники штовхали жінок, рвали одяг, носили маски та мали колючий дрот для обмеження доступу до будмайданчика.

Контекст: діяльність бізнес-групи

Замовником будівництва є ТОВ «БК „Будєвросервіс“», зареєстроване в 2006 році. Його керівник — Сергій Дудка, засновник — кіпрська компанія «Сі.Джі.Столиця Груп Лімітед». Кінцевими бенефіціарами фігурують Іван Молчанов (син Владислави Молчанової) та троє громадян Литви: Марина Познякова, Агне Рузгиєне та Раймондас Туменас. Останні є бізнес-партнерами родини Молчанових та власниками інвесткомпанії «БТ Інвест» (мережа «NOVUS»).

Структури «Stolitsa Group» також будують житлові комплекси у Виноградарі («Варшавський», «Варшавський-2» тощо) на землях агрокомбінату «Пуща-Водиця». Нацполіція розслідувала можливе незаконне відчуження цих земель та спробу доведення держпідприємства до банкрутства. Іншим резонансним проєктом групи є ЖК «H2O» на Осокорках, де інвестори скаржаться на затримки та вимоги додаткової оплати, а екоактивісти оскаржують забудову в зоні охоронюваного ландшафту.

У травні 2026 року суд остаточно скасував детальний план території Мінського масиву, який мав дозволити забудову 32 га земель «Пуща-Водиця». Також триває судова тяганина щодо ДПТ промрайону Воскресенський, де АТ «Київметал» (пов’язане з Молчановою) отримало право звести 8 26-поверхових будинків на території, що раніше була промзоною. Міська прокуратура наполягає на скасуванні цього рішення, оскільки воно суперечить Генплану та законодавству.