Зеленський підписав указ про нову Національну стратегію з прав людини в Україні

Підписання нового документа та скасування попереднього

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №1038/2026 «Питання Національної стратегії у сфері прав людини». Цей акт затверджує оновлену версію стратегії та одночасно скасовує попередній документ, який був схвалений 24 березня 2021 року указом №119/2021. Новий указ набирає чинності з дня його опублікування.

Стратегічні цілі та сфера дії

Згідно з повідомленням видання «Судово-юридична газета», положення нової стратегії поширюються на всю територію держави та стосуються всіх осіб, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від їхнього громадянства чи інших ознак. Документ враховує особливості воєнного стану, спричиненого збройною агресією Росії, потреби відбудови та курс країни на вступ до Європейського Союзу.

Стратегія визначає три ключові цілі:

• захист і реалізацію прав та свобод відповідно до міжнародних, зокрема європейських, стандартів;
• захист вразливих груп від дискримінації та відновлення прав людей, які постраждали внаслідок російської агресії;
• підвищення рівня правової культури та обізнаності населення.

Пріоритетні напрями державної політики

Документ окреслює широкий спектр пріоритетів, серед яких право на життя, повага до людської гідності, запобігання катуванням, свобода слова та мирних зібрань, доступ до правосуддя, охорона здоров’я, освіта, праця, житло, соціальний захист і безпечне довкілля.

Окремі положення присвячені правам конкретних категорій громадян: дітей, людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій, осіб, позбавлених свободи внаслідок російської агресії, корінних народів і національних меншин. Також стратегія прямо передбачає захист прав ЛГБТІК+, протидію дискримінації, домашньому та сексуальному насильству.

Доступ до правосуддя в умовах війни

Операційна ціль 13 стратегії сфокусована на забезпеченні права на доступ до правосуддя. Вона передбачає можливість безперешкодно звертатися до суду та користатися позасудовими механізмами захисту прав. У документі враховано проблеми, які виникли через війну: припинення роботи частини судів, зміну територіальної підсудності справ, переміщення людей і труднощі з доступом до інформації.

Для вирішення цих викликів визначено такі основні напрями:

• розвиток дистанційного судочинства та проведення засідань у режимі відеоконференції;
• удосконалення автоматизованого розподілу справ між судами;
• забезпечення виконання судових рішень, особливо тих, у яких боржником є держава;
• доступ до безоплатної правничої допомоги, зокрема для вразливих груп населення;
• запровадження підходу, дружнього до дитини, у судових процедурах;
• розвиток альтернативних способів вирішення спорів.

Протидія дискримінації та захист ЛГБТІК+

Операційна ціль 14 стратегії стосується запобігання та протидії дискримінації, мові ворожнечі й кримінальним правопорушенням, учиненим з мотивів нетерпимості, а також дотримання прав ЛГБТІК+. Документ передбачає боротьбу з різними формами нерівного ставлення, мовою ворожнечі та злочинами на ґрунті ненависті. Окрему увагу приділено правам ЛГБТІК+, національних меншин і людей з інвалідністю.

Для досягнення цієї мети визначено такі напрями:

• удосконалення законодавства відповідно до європейських стандартів;
• створення системи збору й аналізу даних про випадки дискримінації;
• посилення розслідування злочинів на ґрунті ненависті;
• підвищення обізнаності населення та довіри до механізмів захисту прав;
• забезпечення потерпілим, зокрема представникам ЛГБТІК+, доступу до безоплатної правничої допомоги;
• посилення інституційної спроможності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як органу з питань рівності.

Зв’язок із європейською інтеграцією та механізм реалізації

У документі зазначено, що реалізація стратегії має сприяти виконанню зобов’язань України в межах переговорів про вступ до Європейського Союзу. Зокрема, йдеться про дорожню карту з питань верховенства права, яка належить до переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС». Цей кластер охоплює базові вимоги до держав-кандидатів, зокрема у сфері верховенства права та захисту основоположних прав.

Ще одним завданням визначено зменшення кількості невиконаних рішень Європейського суду з прав людини. У стратегії також враховано проміжні ключові показники, визначені у Спільній позиції Європейського Союзу від 12 червня 2026 року.

Кабінет Міністрів України має протягом шести місяців розробити та затвердити операційний план реалізації Національної стратегії на 2027–2029 роки. До підготовки документу уряд повинен залучити заінтересовані органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, представників громадянського суспільства та провідних фахівців у сфері прав людини.

Надалі операційні плани мають затверджувати кожні три роки. Щороку до 1 квітня року, що настає за звітним, уряд повинен інформувати президента про стан їх виконання.