FT: Росія втратила щонайменше 450 тисяч військових, дані Росстату свідчать про кадровий голод

Масштаб втрат перевищує офіційні оцінки

Згідно з результатами розслідування видання Financial Times, до літа 2026 року Росія втратила убитими щонайменше 450 тисяч військовослужбовців. Експерти зазначають, що реальна кількість загиблих, ймовірно, значно вища. Ці дані ґрунтуються на аналізі секретних документів російського статистичного відомства, які стали відомі публіці після хакерської атаки.

У витікшій базі безпосередньо зафіксовано близько 410 тисяч смертей, пов’язаних із війною. Переважна більшість із них — це військовослужбовці, хоча серед записів могли потрапити й цивільні особи через помилкову класифікацію. Додатково FT ідентифікувала ще приблизно 12 тисяч імовірних смертей військових, визначених за віком, місцем загибелі та статусом. Ідеться про російських чоловіків призовного віку, які загинули на фронті або поблизу нього, зокрема в районі Покровська.

Географія боїв: Авдіївка, Покровськ та Бахмут

Аналіз місць загибелі свідчить про те, що близько 120 тисяч загиблих, тобто третина від загальної кількості тих, для кого вказано конкретне місце смерті, припадає на райони Авдіївки та Покровська. Ці населені пункти стали ареною одних із найжорстокіших битв війни. Ще 48 тисяч загиблих зафіксовано в сусідньому Бахмутському районі.

Бої за кожне з цих міст окремо коштували Росії більше життів, ніж радянське вторгнення в Афганістан у 1979–1989 роках, яке, за офіційними даними, забрало життя близько 15 тисяч військовослужбовців. Для порівняння, на війні США у В’єтнамі загинули 58 тисяч американців.

Проблема кадрового голоду

Експерти стверджують, що такі втрати не дозволять Росії й надалі проводити наступальні операції подібного масштабу. У пікові місяці атак минулого року Росія втрачала десятки тисяч осіб щомісяця, тоді як офіційна ціль щодо набору новобранців становить лише 35 тисяч осіб на місяць. Це означає, що поточні темпи вербування не дозволяють компенсувати втрати.

Росстат також зафіксував 42 тисячі смертей чоловіків призовного віку, встановлених через судові процедури, які застосовують, коли родини не можуть отримати тіла загиблих. Реальна кількість загиблих, імовірно, занижена через затримки в реєстрації смертей. Наприклад, у 2026 році ще оформлювали документи на людей, які загинули під час облоги Маріуполя у 2022 році. На основі наявних даних FT оцінює, що загальна кількість смертей, пов’язаних із війною, до початку серпня сягне приблизно 550 тисяч осіб. Майже всі загиблі — чоловіки.

Ці оцінки узгоджуються з іншими статистичними методами, зокрема дослідженням надлишкової смертності. Якщо припустити, що рівень смертності, зафіксований у січні, зберігався протягом року, то до кінця грудня кількість загиблих може досягти 650 тисяч осіб.

Демографічні зміни в армії

Дані свідчать про старіння російських збройних сил. Близько 10% загиблих становили чоловіки віком від 18 до 24 років, проте частка цієї групи зменшилася порівняно з початком війни. У 2025 році середній вік загиблого становив 40 років, тоді як у перший рік війни — 34 роки. Найбільшу групу загиблих (158 тисяч осіб) становили чоловіки віком від 35 до 44 років.

Статистика також відображає нерівномірний розподіл мобілізації 2022 року, яка непропорційно зачепила окремі етнічні меншини, а також тенденцію до активнішого вербування з бідніших регіонів. Забайкальський край, де проживає велика бурятська громада, мав один із найвищих показників смертності: звідти загинули близько 12 300 осіб (приблизно один загиблий на кожні 80 жителів). У Башкортостані, де також мешкає значна частка національних меншин, зафіксовано 15 800 загиблих.

Участь іноземців у конфлікті

FT ідентифікувала 4141 імовірного іноземного військовослужбовця, смерть якого зафіксовано в базі. Пік повідомлень про загибель припав на осінь 2025 року — близько 390 випадків на місяць, що збіглося з посиленням російського наступу в районі Покровська.

Найбільші втрати серед іноземців зафіксовано в країнах Центральної Азії, Африки та Латинської Америки. Серед центральноазійських держав лідерує Узбекистан (807 загиблих), далі йде Таджикистан (598). У Латинській Америці найбільше втрат зафіксовано в Колумбії (98 осіб). У Нігерії, Камеруні та Єгипті разом загинули 127 осіб. Також зафіксовано загибель 20 громадян Бангладеш, 10 громадян Індії та 44 громадян Непалу. Крім того, повідомляється про загибель близько 500 власників білоруських паспортів. У базі відсутні жодні записи про північнокорейських військовослужбовців, попри їхню участь у воєнних діях.

Хоча в документах зазначено 745 загиблих українців, FT не включила ці дані до своїх загальних оцінок, оскільки незвично велика частка цих смертей, імовірно, припадає на цивільних осіб. Українці, які воюють на боці Росії, можуть бути зареєстровані як громадяни РФ або підконтрольних їй утворень.