Залежність російського ВПК від Китаю зросла через технології керування БПЛА

Залежність російського ВПК від Китаю зросла через технології керування БПЛА
Залежність російського ВПК від Китаю зросла через технології керування БПЛА

Зміни у військово-технологічному співробітництві між Росією та Китаєм набули чіткої тенденції: російська оборонна промисловість дедалі більше покладається на китайську електроніку та верстатне обладнання. Натомість зацікавленість Пекіна у придбанні готових російських зразків озброєнь поступово згасає. Водночас Китай продовжує використовувати російські наукові кадри, окремі технології та інфраструктуру для випробувань власної зброї. Такі висновки містяться у звіті американської дослідницької групи Center for Advanced Defense Studies (C4ADS), до підготовки якого долучилася «Система».

Зміна балансу сил у партнерстві

За останнє десятиліття баланс військово-технологічної взаємодії між двома країнами суттєво трансформувався. Раніше Китай був зацікавлений у закупівлі російських озброєнь, зокрема для вивчення та копіювання технологій. Сьогодні ситуація інша: Пекін дедалі менше потребує готових російських розробок.

Натомість російський військово-промисловий комплекс усе більше спирається на китайські компоненти та обладнання. Водночас Китай продовжує закуповувати в Росії окремі технології, пов’язані з підводними човнами й ракетами, а також використовувати російські можливості для випробування власного озброєння.

Акцент на штучному інтелекті та БПЛА

Окремим напрямком залишається підготовка фахівців. Росія зберігає привабливість для Китаю завдяки науковим і навчальним центрам, які співпрацюють із військово-промисловим комплексом. Після 2022 року одним із найпопулярніших напрямків взаємодії стали системи управління безпілотниками, зокрема з використанням штучного інтелекту.

У матеріалі також згадується співробітник однієї з кафедр Московського державного технічного університету імені Баумана, яка активно співпрацювала з Китаєм. У 2024 році його застрелили в лісі в Підмосков’ї. За наведеними даними, він був одним із провідних російських фахівців, які просували використання штучного інтелекту для керування дронами. До вбивства, як стверджується в повідомленні, могла бути причетна українська воєнна розвідка, однак ця версія потребує належного підтвердження.

Висновки дослідників

Загалом звіт C4ADS свідчить про зміну ролей у військово-технологічному партнерстві: Китай дедалі менше потребує російських готових озброєнь, тоді як російська оборонна промисловість стає залежнішою від китайських технологій та обладнання.

Коментарі

До цієї новини ще немає коментарів. Будьте першим!

Залишити коментар

Посилання в коментарях заборонені. Редакція може видалити коментар без пояснення причин.
На початок ↑